 |
| Копірайт пише, а взято тут. |
Завоювавши своїм творцям пріоритет, фотографії "Луна-3" все ж були дуже низькоякісними. Спроби повторити її місію майже ідентичними станціями -- Луна-1960A i Луна-1960B, (серії Е-2Ф, потім перейменованих в Е-3 замість відміненого запуску атомної бомби на Місяць), завершилися аваріями. Перша ракета вимкнулася на 3 секунди раніше терміну -- недозаправили!, друга розвалилася через секунду після старту, чудом нікого не вбивши -- див. спогади Чертока.
Тому, наступний раз побачити зворотню сторону вдалося лише через 6 років, при чому -- завдяки невдалій випадковості. "Зонд-3" мав бути напарником "Зонд-2" в марсіанському польоті. Однак, через якісь технічні неполадки, стартове вікно було впущене -- коли апарат був готовий, запускати на Марс його стало запізно. Замість чекати два роки до наступного стартового вікна, було вирішено запустити його по тій же марсіанській траєкторії, як чисто інженерний тест, (Марса в точці перетину орбіти станції з його орбітою вже не було б), а по дорозі -- сфотографувати зворотну сторону Місяця. Зонд чудово відпрацював свою Місячну програму, і що найбільш сумно -- на відміну від "Зонд-2", дожив до моменту, коли він зустрівся би з Марсом, якщо б був запущений вчасно.
