середу, 5 жовтня 2011 р.

Не динозаврами єдиними...

На жаль, для більшості людей уявлення про еволюцію живого виглядає якось так: "Жили динозаври, потім їх всіх повбивало метеоритом, на їх місці завелися мавпи, а потім інопланетяни привезли людей, але влада приховує". Формулювання придумано не мною, не можу знайти оригінальної цитати, хоча авторство, ймовірно, Кирила Еськова. І це не говорячи про тих, що взагалі "не вірить в еволюцію", чи то буквально трактуючи ті чи інші релігійні тексти, чи то вдаряючись в "креаціонізм". Багатьом, підозрюю, просто бракує інформації, а в вульгарному переказі (див. вище) звучить справді дико. 

Проте, не будемо про сумне. Посилання на матеріали з приводу, що таке палеонтологія, теорія еволюції, що в їх рамках відомо, як обґрунтовується і т. д. -- внизу. Тут же хотів би поговорити про інше. Динозаври, хоча й величні, грізні, розрекламовані, (на загал - пафосні :), але період їх володарювання -- лише одна епоха в історії Землі. Безперечно цікава, але, як на мене, далеко не найцікавіша. Так само як і їх вимирання -- не найбільше і не найсерйозніше.

Перед ними було багато інших цікавих епох та важливих етапів розвитку живого:

Задумаємося. Про динозаврів науково-популярні фільми, з реконструкціями і все таке, є. Наприклад, можна почати з "Прогулянок з динозаврами", а потім перейти до цілого списку документальних фільмів про них. Хай ці фільми неідеальні, з чисельними недоліками, але є. Що було потім теж потроху реконструюють - "Прогулянки з чудовиськами", "Прогулянки з печерними людьми". Все ж, що було раніше згадується дуже рідко... Так, трішки було в частині "Прогулянки з морськими чудовиськами" згадуваних вже "Прогулянок з динозаврами". Ціла частина цього ж серіалу, "Прогулянки з монстрами", присвячена додинозавровій епосі, у якій хвилин 10-15 розповідається про Кембрію, абсолютно не справляючи враження при тому...

Тобто, ще раз. Оцього симпатягу:
(с) Зденек Буріан
чи, тим більше, цього:
(с) Nobu Tamura

побачити на телебаченні можна. Дісталася своя доля слави і йому:

(с) Зденек Буріан
А ось аномалокарісу:


галюцигенії (уявляєте, що творилося в головах палеонтологів, коли вони усвідомили, як вона виглядала, що вони ТАК її назвали?):

Opabinia:


вендобіонтам:
(с) С.В. Наугольних

та різноманітним ракоскорпіонам:
(с) Nobu Tamura

такої слави не дісталося.

Кому як, а мені це завжди здавалося несправедливим!

І ось, буквально на днях, в Александра Маркова в ЖЖ новина: фільм про Кембрійський вибух! "Перше життя" Девіда Аттенборо. Цитата із згаданого поста в ЖЖ: "Аномалокарис и галлюцигения присутствуют, даже сделана компьютерная реконструкция их внешнего вида и кинематики движения. Ну и, поскольку это фильм Аттенборо - в фильме демонстрируется много окаменелостей с подробными пояснениями.".

Що особливо приємно, вже існує любительський переклад на російську мову! Взяти його можна ось тут: http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=3711356. Шкода,  немає українською, ну але на безриб'ї...

"Від перших очей, що бачили, до перших хижаків, що вбивали, і перших кінцівок, які робили кроки сушею, це були істоти, які розвинули риси та пристосування, що дали можливість всім тваринам, навіть нам, виживати і зараз."

Кадри з фільму:


Каюся. Все ще не дивився. Ніяк не зберуся з духом. Задовго чекалося :-) Подивлюся - доповню враженнями очевидця.  З моменту написання таки встиг подивитися. Дуже класний фільм, рекомендую! Присутні, звичайно, певні спрощення і зрізання кутів, але, як завжди в Аттенборо, неперевершено.

На затравку - фрагмент фільму: 


.


Введення в теорію еволюції - список посилань

Великі вимирання 

  1. Ордовицьке вимирання, приблизно 438 млн. років тому. Вимерло близько 60% морських безхребетних. А відоме нам життя тієї епохи було виключно морським. Згідно вікіпедії, воно всього лиш третє по частці родів, що вимерли і друге по зменшенню кількості живих організмів. Ймовірна причина - глобальне похолодання в результаті дрейфу континенту Гондвана.
  2. Девонське вимирання, приблизно 360 млн. років тому. 19% родів і 50% живих істот. З ендогенних (внутрішніх ) причин, ймовірними є еволюція рослин, зокрема ерозія ґрунтів, викликана їх розвитком, що привела до "екологічної катастрофи". Екзогенні, зовнішні, причини теж традиційно пропонуються - всілякі там астероїди та гамма-спалахи, але про них трішки нижче. До речі, саме тоді корали фактично вимерли, зникнувши з геологічної літописі аж до мезозою.
  3. Пермське вимирання, ймовірно найбільше, приблизно 250 млн. років тому. Зникло 90% морських та 70% сухопутних видів. Єдине масове вимирання, що зачепило і комах. Причини, традиційно, точно не відомі. Підозра паде на поступові зміни клімату, складу повітря та домішок у воді, метеорити та інші зовнішні фактори.
  4. Тріасове вимирання, приблизно 220 млн. років тому. Вимерло до половини видів. Відбувалося на диво швидко. Ймовірно, пов'язане з падінням швидкості утворення нових видів. (Слід зауважити, що види виникають та вимирають постійно. Масові вимирання - коли зникнення переважає над утворенням.) Якраз це вимирання "звільнило місце" динозаврам. 
  5. Крейдове вимирання — відбулось у пізньому крейдовому періоді мезозойської ери, 65 мільйонів років тому.  Внаслідок цього вимирання зникли 17% родин живих організмів. Зокрема, нарешті, вимерли динозаври. Останнє з відомих масових вимирань. Ну, крім антропогенного.
Update 30-12-2016: дуже хороша серія із семи статей, що перегукується із темами цього поста: "Семь порогов в истории жизни" (авторський опис: "Краткая история жизни на Земле"). Зображення звідти: 

Імпактні (ударні, "астероїдні") гіпотези

Дивної популярності набули екзогенні гіпотези вимирання, зокрема так-звані імпакті, пов'язані з метеоритним бомбардуванням, падінням астероїдів, тощо. Однак, не зважаючи на їх популярність серед представників точних наук (астрономів, наприклад :), палеонтологи в основному відносяться до них насторожено. Можливо, справа в тому, що представники різних наук вважають мінімальним необхідним поясненням. Для фізика спокусливо використати разовий зовнішній фактор. Для біолога -- внутрішні процеси в біосистемах. Як казав один із них (на жаль, знову не можу знайти точну цитату, але ймовірно знову автор Кирил Єськов): "Популярність імпактних гіпотез лежить швидше в області психології ніж палеонтології".

Про них говорять багато, тому зупинюся лише на недоліках:
  • Загальне відчуття "роялю в кущах": Вимерли? Ага, значить щось прилетіло, або вибухнуло (гамма-спалахи) або вулкани розбушувалися. Кратери, іридієві та осмієві аномалії чи інші підтвердження бомбардувань в потрібний час справді часто знаходяться. Але закономірне питання -- чому ті ж самі кратери інших епох не співпадають ні з якими відомими вимираннями? Та й не до кожного вимирання вдалося підібрати "аномалію".
  • Підозріла вибірність - одні сімейства ну дуже бояться метеоритів, інші чомусь ні.
Процитую також "Історію Землі та життя на ній":
Начнем с того, что иридиевых аномалий в отложениях самого различного возраста найдено (с той поры, как их стали целенаправленно искать) уже несколько десятков - но только они никак не связаны с крупными фаунистическими сменами. И наоборот - все попытки обнаружить следы астероидных импактов в горизонтах, соответствующих другим крупным вымираниям, таким, например, как пермо-триасовое (по справедливости "Великим" следовало бы назвать именно его - оно было куда более масштабным, чем мел-палеогеновое) ни к чему не привели. Существует целый ряд точно датированных метеоритных кратеров даже более крупного размера, чем предполагаемый Альваресом (до 300 км в диаметре), и при этом достоверно известно, что ничего серьезного с биотой Земли в те моменты не происходило. Скурпулезное, "по миллиметрам", изучение пограничных разрезов показало, что синхронность иридиевой аномалии и "Великого вымирания" сильно преувеличена. Массовое вымирание морских организмов было "мгновенным" лишь по геологическим меркам и продолжалось, по разным оценкам, от 10 до 100 тысячелетий (а вовсе не годы - как это должно было быть по импактным моделям). Последовательность исчезновения планктонных организмов в разных местах неодинакова, а пики вымирания могут расходиться со временем иридиевой аномалии на десятки тысяч лет, причем многие группы (например, белемниты) вымирают до аномалии, а не после нее.
 В этом смысле весьма показательна ситуация с Эльтанинским астероидом (около 4 км в поперечнике), упавшим в позднем плиоцене, около 2.5 млн лет назад, на шельф между Южной Америкой и Антарктидой; остатки астероида были недавно подняты из образовавшегося в морском дне кратера. Последствия этого падения выглядят вполне катастрофическими - километровые цунами забрасывали морскую фауну вглубь суши; именно тогда на андийском побережье возникли очень странные захоронения фауны со смесью морских и сухопутных форм, а в антарктических озерах вдруг появляются чисто морские диатомовые водоросли. Что же касается отдаленных, эволюционно значимых последствий, то их просто не было: следы этого импакта заключены внутри одной стратиграфической зоны. То есть - абсолютно никаких вымираний за всеми этими ужасными пертурбациями не последовало.

Обращает на себя внимание тот факт, что из всех групп, ставших жертвами "Великого вымирания", наземными были лишь динозавры (которые к тому же, как мы помним, вымерли несколько позже иридиевой аномалии); не морской группой были и вымершие тогда же птерозавры, но те, судя по всему, были трофически связаны с морем. (Кстати, упоминавшееся выше грандиозное пермо-триасовое вымирание было чисто морским - на суше тогда тоже не произошло ничего примечательного.) Если же обратиться к меловой континентальной биоте, то окажется, что радикальные изменения в составе ее ключевых групп (растений и насекомых) произошли примерно на 30 млн лет раньше - в конце раннего мела; А.Г. Пономаренко удачно назвал эти события "ангиоспермизацией мира", выделив важнейшую их черту - массовое распространение ангиоспермов (цветковых растений). Здесь можно вспомнить, что ботаники иногда стремятся использовать свою собственную временную шкалу и делить историю растительности не на "палеозой, мезозой и кайнозой", а на "палеофит, мезофит и кайнофит". Так вот, граница между "мезофитом" и "кайнофитом" проходит внутри мелового периода: с точки зрения ботаника (и - как мы увидим дальше - энтомолога) поздний мел - это фактически уже кайнозой.
 Далі велику частину пропускаємо, кому цікаво - звертайтеся до книги, перейдемо до висновку:
Что же касается импактов, то они, по всей видимсти, не представляют угрозы для сбалансированных, "здоровых" экосистем, но вот если те уже находятся в состоянии кризиса (вроде планктона, столкнувшегося с серьезными глобальными изменениями в порядке поступления биогенов), то кратковременная "астероидная зима" вполне способна сыграть роль "последней соломинки, ломающей спину верблюда". Тут возможна аналогия с выпадением соли из пересыщенного раствора: никому ведь не придет в голову считать причиной этого процесса упавший в сосуд кристаллик, непосредственно инициировавший его начало.
Ще з цього приводу варто почитати Красілова "Когда гибнут сильные". Коротко (наскільки це можливо) і по суті. Українською кілька слів також у вікіпедії.

Вендобіонти

Тривалий час вважалося, що до Кембрію багатоклітинних істот було мало. Однак, з часом, хоч і несподівано, виявилося, що в пізньому докембрії, в так-званому эдіакарському періоді  (635 - 542 млн. років тому), існувала ціла спільнота доволі просунутих багатоклітинних істот. При чому дивним був не сам факт їх існування (швидше дивував несподіваний, як тоді здавалося, Кембрійський вибух), а те, що ті істоти не схожі ні на що із відомого потім. Такі собі інопланетяни. Одна тільки симетрія ковзного відображення чого варта -- членики лівої і правої частин тіла деяких вендобіонтів зсунуті на половину своєї довжини.
Реконструкція Археаспіса, (с) Я.Е.Малаховская, А.Ю.Иванцов, "Вендские жители земли"
В сучасних тварин така симетрія невідома, хоча деякі натяки на неї є у ланцетника. Нетиповою є і трьохпроменева симетрія, як у трибрахідія:


Отож, перші відомі нам успішні багатоклітинні:

Кілька відеореконструкцій. 

Натрапив випадково, авторство (поки) не встановив, але не можу не поділитися :-)

 

9 коментарів:

  1. класно)))....я дізналась багато нового:)

    ВідповістиВидалити
  2. Дякую, дякую :-)

    П.С. Твій коментар - перший тут, в цьому блозі :-)

    ВідповістиВидалити
  3. Стаття цікава, але на цей час є сумніви щодо вимирання динозаврів від метеориту мільйони років тому.
    Наприклад тіж самі «камені ікі», які свідчать про те що динозаври співіснували з людьми, та вимерли десь біля 60000 років тому від катастрофи яка сталася через зміну полюсів планети.
    http://www.crystalinks.com/icastones.html

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ви знаєте, ні в кого, хто хоч наскількись в темі, сумнівів щодо часу існування динозаврів та абсолютної неможливості їх співіснування із людьми, немає.

      Критично бракує часу та сил, тому, як і з прихильникам плоскої Землі, від дискусій утримаюся. Якщо Вам цікаво розібратися, див., наприклад: http://evolbiol.ru/.

      А так то, і "беззаперечні" докази плоскості Землі є, не те що сумніви: http://ibigdan.livejournal.com/20410519.html "Блогер «доказал», что Земля плоская".

      Видалити
  4. Якщо глянути коменти, каже Марков, що імпактна теорія таки переважила станом на зараз. Не знав.
    http://elementy.ru/novosti_nauki/433269/Zhizn_vernulas_v_krater_Chiksulub_pochti_srazu_posle_padeniya_asteroida

    ВідповістиВидалити
  5. Від нього ж, стаття із подробицями пермського вимирання: https://elementy.ru/novosti_nauki/433670/Formirovanie_sibirskikh_trappov_soprovozhdalos_goreniem_bolshogo_kolichestva_kamennogo_uglya
    та https://macroevolution.livejournal.com/283990.html

    Так виглядає, статтю пора переписувати. :=)

    ВідповістиВидалити