Епоха Philae -- перші дані

Всі оці драматичні події, відбулися з одного приводу -- дослідити інше небесне тіло. Комету, одну із тих "віщунів", яких так боялося людство ще донедавна. (Дехто і зараз боїться...). В рамках боротьби із гігантськими постами, де все на купу, в попередньому зосередився лише на інженерній стороні питання. Розповідь про побачене Philae -- тут.

Перш ніж продовжити, подумайте. Ми ВПЕРШЕ бачимо поверхню комети так, ніби самі там побували. Ми взагалі вперше бачимо поверхню малого "небесного тіла". На моїй пам'яті (в епоху "Луна-9", "Венера-9" та "Вікінгів" я ще не народився), це другий по гостроті такий момент -- коли очікуєш побачити щось інопланетне. Другий -- після Титану.

Отож, поїхали.

Епоха Philae -- посадка

(c) ESA та інші - див. далі.

Ну що ж, крихітний спускний апарат відпрацював своє, і, дуже ймовірно, більше не відізветься... Можна спробувати підвести перші підсумки.

Хронологія

Rosetta -- перед посадкою Philae

Зовсім скоро має відбутися епохальна подія -- перша спроба висадки на комету. Перш ніж ефір заповниться нею, наздоженемо "Розетту" в її подорожі.

Весь цей час Philae приглядався до комети:

Комета, камерою CIVA спускного апарату Philae. Віддаль -- 16 км. Зображення отримано із двох фото з різними витримками -- одне для того, щоб було видно тіло комети, інше -- джети. 7 жовтня 2014. Це останнє його фото до самої посадки, запланованої на 12 листопада 2014.
(c) ESA/Rosetta/Philae/CIVA

Офтопік

"Both in me" Daniela Uhlig

Судячи по всьому, слід визнати поразку. Ні, "фронт" ще тримається, промисловість справно постачає необхідну техніку та припаси, навіть моральний дух ще певне можна розворушити. Питання постало інше -- навіщо продовжувати? Від тієї сили, що, пафосно кажучи, надихала та змушувала ворушитися, вже майже нічого не залишилося. Тому, вирішив описати, поки ще не зовсім збайдужіло та в пам'яті не стерлося остаточно -- деталі вже починають плутатися. Відповідно, в тексті можливі помилки в датах, порядку окремих подій, тощо. Але, все по порядку (*).

Додаток до огляду Curiosity -- 8

(c) NASA/JPL-Caltech

Так як попередній огляд знову вийшов непомірно довгим, речі, які не стосуються Curiosity безпосередньо, виношу в окремий пост.

• Найважливіше марсіанське, як не дивно, із Марсом не пов'язане. 19 жовтня 2014 поруч із ним буде пролітати комета Siding Spring (C/2013 A1) з хмари Оорта. Після проходження перигелію період буде порядку мільйона років. Мінімальна розрахункова віддаль -- 131 000 км. Один час вірили, що вона може по Марсу навіть попасти, але обійшлося. Кілька наступних пунктів -- про цю ж комету.
• Список оперативних джерел про зустріч Марса із  кометою та спостереження під час, можна знайти тут: "Video Introduction to Comet Siding Spring’s Near Miss at Mars" (відео там теж гляньте!). Зокрема, це:
  
  1. Само собою, блог The Planetary Society.
  2. Сайт координованого дослідження комет: "Coordinated Investigations of Comets (CIOC) ". Там, зокрема, є таймер, який відраховує час до зустрічі.
  3. Сторінка цієї комети на сайті НАСА, із купою всілякого графічного та відео-матеріалу: "http://mars.nasa.gov/comets/sidingspring/".
  4. Нарешті, найбільш оперативним, як завжди, буде твіттер:  @elakdawalla, @RandomSpaceFact  і @SungrazerComets.
•  Супутники на орбіті Червоної планети активно готуються до її прильоту: "Mars orbiters plan for their October encounter with comet Siding Spring" -- і від потоку частинок із коми та хвоста сховатися (Comet Siding Spring: Risk Assessment), і, наскільки вдасться, якісь виміри провести --- зазвичай до комет довго і дорого летіти треба (Розетту згадуючи), а тут вона сама прилетіла. Тим більше -- унікальна, "Оортівська". Як готуються і що можуть очікувати побачити марсоходи з поверхні описано тут: "Comet Flyby Missions for Mars Rovers". Із цікавинок --- Spirit зміг побачити туманність Андромеди, M31, а Curiosity бачить її впевнено.

(c) Alex Parker

 

Curiosity -- короткий огляд 8

Приміряємося до Bonanza King
(c) NASA/JPL/Caltech/Spaceflight101

Попереднього разу марсохід святкував ювілей --- марсіанський рік роботи на поверхні. І під час і після він продовжував їхати. (Покинули ми його 669-го) Правда, тепер їхав повільніше --- регулярно ставалися якісь передчасні зупинки. Поверхня стала значно складнішою для навігації. 672-го нарешті перетнули еліпс посадки. Нагадаю, що марсохід здійснив посадку у місцевості, яка виглядала безпечнішою -- гладкою, без великих нерівностей та каменюк, щоб потім доїхати до більш цікавого, але й більш складного для посадки, місця. Тому, не дивно, що складність дороги зростає.

Маршрут, станом на сол 696. Лівіше від позиції цього сола -- плани, як вони бачилися тоді. Видно, що для збереження коліс вибирають присипані піском низини. (Стосовно проблеми із колесами -- див. також нижче).
(c) NASA / JPL / UA / Emily Lakdawalla

Chang'e-3 i Yutu -- 10 місяців після.

Покинув я "китайців", Chang'e-3 i Yutu, в кінці першого їхнього місячного дня, якому на Землі відповідала друга половина грудня 2013. І більше не повертався до них. Насправді, не особливо було до чого повертатися -- місяцехід зламався, а китайці, традиційно, утримувалися від особливих коментарів. Але все по порядку. 

"Китайці", фото з орбіти, Lunar Reconnaissance Orbiter. 27 лютого 2014 р, третій місячний день роботи.
(c) NASA / GSFC / ASU

"Розетта": працюємо -- 2

Як і натовп біля Марса, Розетта продовжує свою роботу. Готується до посадки "Philae" -- вивчає комету та власну поведінку в її околицях.

26 вересня остаточно визначилися з датою -- 12 листопада 2014. Основне місце так і залишилося "site J", посадка 16:00 UTC -- момент отримання сигналу на Землі, до якої буде 28 світлових хвилин, 20 світлових секунд. Станція "десантує" спускний апарат ~7 годин перед тим, з віддалі 22.5 км. Запасне місце: "site С" (17:30 UTC, відпустить спускний апарат ~4 години перед тим, з віддалі 12.5 км). Остаточний вибір місця відбудеться 14 жовтня.

Вигляд Site J (трішки вище центру зображення, див. також анімацію тут, внизу).
21 вересня 2014, віддаль 27.8 км, NavCam, розмір зображення ~2х2 км.
(c) ESA / Rosetta / NavCam

Перші дані, отримані MAVEN

(с) NASA/LASP/LM

MAVEN, прибувши, успішно розпочав свою діяльність. Зрозуміло, що, за самою природою місії -- вивчаються верхні шари атмосфери, ефектних швидких результатів не буде, але приємно, що робота в розпалі.

Загальмувавши 22 вересня, він опинився на доволі високій орбіті, 380 на 44600 км (період 35 годин). Зараз потроху знижує її: 24 вересня перицентр було знижено до 204 км, 26 вересня ще один маневр знизив період до 5.5 годин, висота апоцентру стала 8000 км, 2 жовтня його ще знизили, до 6400 км. 5-го  жовтня відбулося калібрування двигунів, 6/7 планувалася перевірка інструментів, 9-го заплановано останній маневр, потім, 10-11 відбудеться розгортання інструментів, після якого, в темпі, протягом 5 днів, проведуть попередні дослідження атмосфери Марса, щоб встигнути до зустрічі із кометою Siding Spring. Розібравшись із кометою, планується відтестувати Electra -- засіб зв'язку із поверхневими станціями, остаточно понизити перицентр та оголосити (заплановано на 8 листопада) про повну готовність до наукової роботи.

Перші фото від "індійця" MOM

Марс. MOM. Віддаль -- 74 500 км. 24 серпня 2014 р.
В кращому варіанті -- нижче. (c) ISRO

Успішно вийшовши на орбіту 24 серпня 2014 року, Mars Orbiter Mission потроху приступає до роботи. Станом на 3 жовтня ввімкнено всі 5 приладів: Mars Colour Camera,  Methane Sensor For Mars, Lyman Alpha Photometer, Thermal Infrared Spectrometer, Martian Exospheric Neutral Composition Analyzer.

Заплановано один повний цикл вимірів до прильоту комети Siding Spring 19 жовтня 2014, дослідження самої комети і один зразу після.

На дані від всіляких хитрих приладів, особливо -- стосовно метану, (MSM), ми всі дуже чекаємо. Але перше, що кидається в очі -- зображення.

MOM -- перша марсіанська Індії

Mars Orbiter Mission, Мангальян, на фоні Марса.
Малюнок. (c) Wiki

В рамках розвитку своєї космічної програми, а також, щоб втерти носа китайцям, із їхніми місячними станціями, Індія запустила станцію до Марса. Найближчі дні (~25 вересня 2014) у них заплановано вихід на орбіту. (Руки не доходили дописати). 24 вересня 2014 р. станція успішно вийшла на орбіту Марса.

Як би там не було, хоча технічно таке доступно багатьом країнами, поки досягнули співмірних результатів, крім Індії, змогли: СРСР (Росія за 23 роки не змогла нічого подібного зробити), США, Європа у образі ЄС. (Японія спробувала, але поки їм не вдалося.)  Крім того, в певному (дещо вразливому до критики), сенсі, можна сказати: Індія -- перша країна, якій вдалося успішно відправити станцію до, та вийти на орбіту Марса, з першої спроби. Детальніше ця тема розвивається тут.

Подивимося, що ж це за станція. Варто наголосити: зрозуміло, що вона зовсім простенька -- це перший такий запуск для індійського космічного агентства (ISRO). Тому, зокрема, і наукові інструменти -- швидше вторинні, головним є інженерна сторона питання. 

MAVEN

Малюнок MAVEN на фоні Марса. (c) NASA / GSFC

Ця осінь доволі бурхлива, з точки зору міжпланетних місій. "Розетта" активно працює з кометою Чурюмова-Герасименко, на листопад планується висадка її  спускного апарату, "Philae". Інша комета, Siding Spring (C/2013 A1), з хмари Оорта, в жовтні буде пролітати повз Марс, даючи можливість дослідити її, "на халяву", всім тим зоопарком орбітальних апаратів, що працює біля цієї планети. Крім того, до Марса прибули ще дві орбітальні станції --- 21/22-го вересня успішно загальмував та вийшов на орбіту Марсу, американський MAVEN, а за кілька днів вийшов на орбіту індійський MOM -- Mars Orbiter Mission. Про останній трохи пізніше, а поки поговоримо про MAVEN. (Це все вище -- не говорячи про купу місій, які продовжують свою роботу -- марсоходи, орбітальні марсіанські, "венеричні" станції, Cassini, "Вояджери" і т.д.).

Philae --- вперше до поверхні комети

Малюнок спускного апарата Philae. (c) NASA

"Розетта" везе із собою невеликий (100 кг) спускний апарат, Philae, призначений для безпосереднього дослідження поверхні комети, зокрема --- для забезпечення "поверхневої правди", щоб можна було калібрувати та осмислювати орбітальні виміри. 

Названо апарат на честь острова Філе, де було знайдено обеліск, який, разом із Розетським каменем, допоміг розшифрувати єгипетську письменність.

Він являє собою специфічний асиметричний шестигранник, висотою близько 80 см і шириною порядку метру.

Малюнок Philae.
(c) Wiki (Deutsches Zentrum für Luft- und Raumfahrt)

Схема Philae, із підписаними приладами.
(c) ESA/ATG medialab

"Розетта": працюємо -- 1, вибрано місце для Philae

Комета, сфотографована прикріпленим
Philae. Подробиці нижче.

Активна та станція -- не встигаю за нею, Curiosity якийсь спокійніший... Жартую, звичайно. Отож, глянемо, що там, в околицях комети, діється. 

Фотографії з NavCam публікуються регулярно, але вони вже трохи приїлися, постараюся не дуже багато наводити. Почала поступати інформація від решти приладів. Перші наукові результати було представлено на "The European Planetary Science Congress":

"Розетта" -- перші орбіти

Залишили ми станцію, коли вона "намотувала" перші, трикутні (див. відео), активні, орбіти, готуючись бути захопленою слабенькою гравітацією комети. При чому, активні настільки, що обертання відбувалося не навколо центра мас, а навколо точки, розташованої, відносно комети, в напрямку до Сонця. Підозрюю, зроблено це, щоб не потрапляти в хвіст комети, зменшуючи шанси пошкодження станції. 

На комету вже накинули координатну сітку:

Обертання комети. Координатна сітка. Північ і південь -- там, де вісь обертання виходить з комети, Нульова довгота, 0 градусів, знаходиться на більшій "бульці", 180 -- на меншій. Колір ліворуч показує, скільки сонячного світла отримує комета, червоні ділянки - більше, сині - менше. Червоні освітлені практично постійно. Зелені плями -- потенційні місця посадки "Філе", тоді ще ДУУУЖЕ попередні. Місця-кандидати станом на початок вересня див. нижче.
6 серпня 2014. (c) ESA / Rosetta / DLR / MPS for OSIRIS Team MPS / UPD / LAM / IAA / SSO / INTA / UPM / DASP / IDA

"Розетта" -- підкрадаємося (по 13 серпня 2014)

Щоб не розмножувати купу дрібних постів, найближчі фото та новини складатиму тут.

3 серпня 2014. Круглі деталі рельєфу можуть бути кратерами, але можуть ними і не бути. Хоча, візуально -- схожі. NavCam
(с) ESA / Rosetta / NavCam / Emily Lakdawalla

NavCam приблизно втричі слабша за головну камеру, OSIRIS, зате фото з неї викладаються майже кожен день.

Комети Чурюмова—Герасименко

31 липня 2014, NavCam.
(с) ESA / Rosetta

Знову посланець Землі наближається до маленького (але неспокійного :-) світу, який до того ніхто із нас не бачив. Колись я вже писав так про Весту. Сподіваюся, історія повториться ще не раз.

Вже зараз кадри із станції несуть багато сюрпризів і породжують бурхливі дискусії, при тому що дослідження ще толком не почало починатися. 

Отож, для майбутньої ретроспективи, глянемо, що ми знаємо про цю комету, а за компанію, і перші фото нового світу, який наближається з темноти космосу до роботизованого "ока" землян.

Міссія Rosetta

Малюнок станції. (c) ESA

Чергова космічна станція, на цей раз (вперше для даного блогу) -- європейська, наближається до своєї цілі --- комети Чурюмова-Герасименко (67P/Churyumov–Gerasimenko). До речі, комета відкрита 23 жовтня 1969 року Климом Чурюмовим у Києві, на фото комети 32P/Комас Сола, знятих Світланою Герасименко в Алма-Атинській обсерваторії, у вересні того ж року.

Подивимося, що ж це за станція. Названа вона в честь того самого Розеттського каменю, натякаючи що і вона допоможе розгадати "ієрогліфи" сонячної системи.

Curiosity -- короткий огляд 7, рік (місцевий) на Марсі

"Curiosity killed the cat"

Покинули ми марсохід 661-го, протягом якого він проїхав 139 метрів. Наступного, 662-го продовжив -- 132 м,  663-го і 664-го помітно менше (26 м), потім знову "розігнався" і 665-го набігло аж 143 метри. 666-го не їхали, (забобонні, чи що? :-), 667-го лише трішки просунулися, оглядаючи колеса, 668-го -- 100 метрів. Всього це склало 8 км, від Kimberley вже від'їхали на 1.6 км.

Проте, згаданий сол 668, 23 червня 2014, знаменний іншим. Рівно один марсіанський рік тому MSL Curiosity розпочав свою роботу. Нагадаю, що марсіанський рік це приблизно 687 земних днів. В принципі, номінальна місія запланована якраз на рік. Але а) до цілі все ще не доїхали, б) коли такі формальності впливали на роботу марсоходів?

Святковий прес-реліз див. тут: NASA's Mars Curiosity Rover Marks First Martian Year with Mission Successes.

Озираючись.
(c) NASA/JPL/Caltech

Однак, певні проміжні підсумки можна підвести. Крім потоку наукових даних (тобто, фраз типу "виміряв", "дослідив", тощо -- два роки виміру погоди, сотні тисяч спектрів плазми, отриманої лазером ChemCam, тисячі вимірів DAN, більше ніж півтори тисячі переданих на Землю фото, і т. д. ), слід відмітити:

Curiosity -- короткий огляд 6

Взято "тут".

Коли ми залишили марсохід, він, у свою чергу, покинув 630-го сола Kimberley та рвонув далі, до "воріт" для сходження на гору Шарпа. Протягом наступних 14 солів він проїжджав  від 30 до 104 метрів за марсіанський день, подолавши за той час більше півкілометра. (Всього проїхали порядку 7 км.) Після цього до поточної цілі -- Murray Buttes, "точки входу" в область, для дослідження якої марсохід туди прилетів залишається ще близько півтора кілометри. Ще з півроку...

Додаток до огляду Curiosity -- 5

Взято тут.

Попередній огляд вийшов надміру довгим, тому цікаві побічні теми знову винесу окремо. 

УВАГА! Переказ мій відверто любительський -- буду вдячний за виправлення.

Що б я без Емілі робив? :-) Почну з огляду її звіту про новини на конференції LPSC (ото рівень опосередкованості! ;-).

Snapshots of Science from the 2014 Lunar and Planetary Science Conference

Точніше, не всього "звіту", там багато цікавого: новини про LADEE, Chang'e 3, GRAIL, Opportunity, дослідження геології Вести, озер на Титані, Меркурію, Енцелади, і т.д., і т.п --- почитайте, а лише про Curiosity зокрема та Марс взагалі. На жаль, про нього теж не особливо багато --- науковці якраз в процесі аналізу!

Curiosity -- короткий огляд 5, до середини травня 2014

Продовжуємо наганяти (як для Землі, повільний) марсохід. Залишили ми його 5-го березня (сол 561), коли він активно їхав. Продовжував він цей свій порив і наступні соли, з 559  по 569, зупинившись хіба 567-го, через те, що Mars Reconnaissance Orbiter звалився в "безпечний режим", зірвавши сеанс зв'язку. Через зсування діб Землі, часу на планування залишалося все менше і менше, тому практично ніякої "науки" в процесі не робилося -- пріоритет доїхати до цікавих цілей вищий.

Curiosity -- короткий огляд 4, до початку березня 2014

Давно я не повертався до цієї теми. Півроку минуло, а півгодини знайти, щоб завершити готовий ще в листопаді попередній пост вдалося аж тепер -- не було ні настрою, ні сил. Але то таке. Продовжимо.

Станом на 465-й сол марсохід вирушив далі. Коротке замикання пов'язали із коротким замиканням в RTG. Кажуть, з ними таке буває і то не дуже серйозна проблема.

Колеса трохи діряві:

Ліве переднє колесо. Сол 463 (11 листопада 2013)

Наукові результати Curiosity 2013 (додаток до огляду 3)

Our Curiosity Knows No Bounds!

Під кінець минулого, 2013, року вийшло ряд публікацій з науковими результатами роботи Curiosity. Спробую в двох словах розповісти про них. Строго не судіть -- я далееееко не спеціаліст. Навіть любитель так собі...

Спочатку --- загальна картина, безвідносно до Curiosity.

Почну із оглядової статті Емілі: "Mars' chemical history: Phyllosian, Theiikian, Siderikian, oh my", 

яка продовжує серію розповідей про сучасне бачення історії Марсу. (Див. також попередні статті серії: "Relative and absolute ages in the histories of Earth and the Moon: The Geologic Time Scale" і, особливо "Noachian, Hesperian, and Amazonian, oh my! --Mars' Geologic Time Scale" --- про те, як геологічну шкалу часу будують на Марсі. Для порівняння, як це роблять на Землі: "Геохронологічна шкала", "Geologic time scale" -- англійська якісно детальніша.).

Curiosity -- короткий огляд 3, до листопаду 2013

Дірки в колесі. Зразу скажу -- вони безпечні.
24 листопала 2013 р. NASA / JPL / MSSS / "Gerald"

Curiosity, не зважаючи на паузу  в роботі уряд США, продовжував працювати. Деталі "політекономії" не розглядатимемо, коротко подивимося, чим же він займався. 

Якщо не слідкувати  регулярно за безпосередніми джерелами перерахованими, наприклад, тут (в кінці), та сайтом сирих фото http://curiosityrover.com/, враження про загальну картину можна отримати із записів, Ken Herkenhoff, одного із операторів. 

"Curiosity update: Roving through the shutdown toward Waypoint 2, sols 388-432" -- з 12 вересня по 22 жовтня.

На Марсі, в кратері Гейла, наближається зима. Стає холодніше, все більшу часту енергії доводиться виділяти на підтримання механізмів у робочому стані, підігрів. Науці, відповідно, дістається менше. Але робота продовжується. Основний пріоритет -- добратися нарешті до центрального піка, тому марсоход, в основному, їде. 

NASA / JPL / UA / Phil Stooke 

Curiosity route map to sol 410 (October 1, 2013)

див. також http://www.unmannedspaceflight.com/index.php?showtopic=7442&st=270