Записки дилетанта: Curiosity -- короткий огляд 3, до листопаду 2013

четвер, 19 червня 2014 р.

Curiosity -- короткий огляд 3, до листопаду 2013

Дірки в колесі. Зразу скажу -- вони безпечні.
24 листопала 2013 р. NASA / JPL / MSSS / "Gerald"

Curiosity, не зважаючи на паузу в роботі уряд США, продовжував працювати. Деталі "політекономії" не розглядатимемо, коротко подивимося, чим же він займався.

Якщо не слідкувати регулярно за безпосередніми джерелами перерахованими, наприклад, тут (в кінці), та сайтом сирих фото http://curiosityrover.com/, враження про загальну картину можна отримати із записів, Ken Herkenhoff, одного із операторів.

"Curiosity update: Roving through the shutdown toward Waypoint 2, sols 388-432" -- з 12 вересня по 22 жовтня.

На Марсі, в кратері Гейла, наближається зима. Стає холодніше, все більшу часту енергії доводиться виділяти на підтримання механізмів у робочому стані, підігрів. Науці, відповідно, дістається менше. Але робота продовжується. Основний пріоритет -- добратися нарешті до центрального піка, тому марсоход, в основному, їде.

NASA / JPL / UA / Phil Stooke

Curiosity route map to sol 410 (October 1, 2013)

див. також http://www.unmannedspaceflight.com/index.php?showtopic=7442&st=270

Винятки бувають, звичайно. Наприклад, після сола 396, оператори не знали точного положення на момент планування (через так-звані обмежені, restricted, періоди --- ми вже говорили про них, див. додаток за посиланням, дані для планування не встигають прийти вчасно через зсув періодів доби в центрі керування і на Марсі). Тому, виконували різноманітні неконкретизовані, "сліпі" виміри. Зокрема, вивчали як змінюється фотометричні властивості поверхні, в залежності від висоти Сонця над горизонтом:

Сол 397 (17 вересня 2013), 5 кадрів, 11:01, 12:31, 14:02, 15:35, і 16:40 місцевого часу.
NASA / JP / MSSS / Emily Lakdawalla

Крім того, було зроблено спробу сфотографувати туманність Андромеди та Сіріус за допомогою камер ChemCam і Mastcam. Так виглядає, що із Андромедою в них не вийшло.

Далі, по сол 403 включно, проводилися контактні дослідження в точці "Waypoint 1", з використанням, зокрема, MAHLI і APXS. 404-го знову вирушили в дорогу. Правда, консервативно налаштована система автонавігації (це було лише шосте її використання), вирішила, що шлях занадто небезпечний і припинила рух, чекаючи на втручання операторів -- їй поки заборонено активно об'їжджати потенційно небезпечне каміння. При чому, апарат зупинився в такому положенні, яке не давало можливості прямого зв'язку із Землею напрямленою антеною. Ще одна ілюстрація, про яку величезну кількість взаємозв'язаних факторів доводиться думати, керуючи роботом на іншій планеті.

"Сад каміння", сол 413, 3 жовтня 2013. Клікабельне! -- зменшене воно абсолютно не вражає.
NASA / JPL / MSSS / Jan van Driel

Чергова точка, де заплановано було невелику наукову зупинку -- Waypoint-2.

Панорама Waypoint-2. Сол 429, 21 жовтня 2013. Клікабельне!
NASA / JPL / MSSS / Jan van Driel

Цікавий експеримент було заплановано на 432-й сол -- перевірка, як працюватиметься ChemCam вночі, під час сеансу зв'язку з MRO і Odyssey.

Наступна точка -- Cooperstown. Хоча автор не вдається в подробиці, детальніше опис даної цілі можна знайти тут: "NASA's Curiosity Mars Rover Approaches 'Cooperstown'". В процесі вперше було випробувано дводенну автоматичну поїздку -- в кінці дня система автонавігації зберігає свої налаштування і продовжує рух наступного. В неділю, 27 жовтня 2013 по земному часу (сол 436), марсохід проїхав 55 метрів, згідно запрограмованого із центру керування, маршруту, далі 38 метрів самостійно, потім прокинувся в понеділок і проїхав ще 32.

На наступний тиждень, з 4-го листопада, було заплановано черговий апдейт програмного забезпечення. В середині цього процесу, через 4.5 год. після того як програмне нове забезпечення було тимчасово завантажено в оперативну пам'ять, під час сеансу зв'язку, відбулося "гаряче" перевантаження. Так машина реагує на несподівані програмні помилки -- аналог реакції C++-програми на необроблену виключну ситуацію. Таке відбулося вперше за час роботи марсоходу. Після цього він запрацював нормально, група керування занялася виясненням, що могло послужити причиною. Патчення софта на такій віддалі -- задача нетривіальна. :-)

453-го сола марсохід вирушив далі.

Карта руху марсохода по сол 454 (15 листопада 2014)
NASA / JPL / MSSS / Marco Di Lorenzo

455-го трапилася, на жаль, типова неприємність -- почало клинити одне із коліс. Крім того, виявилися проблеми з електрообладнанням --- "м'які" короткі замикання. Причини аналізуються.

Звіти Ken Herkenhoff

UmannedSpaceflight

UmannedSpaceflight має цілий підфорум, присвячений MSL. Кому цікаво бачити процес в реальному часі, із дискусіями, здогадками, більш чи менш фаховими, але завжди цікавими --- дуже рекомендую.

Загадаю лише декілька тем, не претендуючи на виключність чи, хоча б, те, що наведені теми важливіші за інші:

Статистика MSL, зокрема --- переміщення протягом різних солів.

Тема, що постійно оновлюється, із картами маршруту.

Наукові публікації, за результатами роботи Curiosity: "MSL scientific results". Зокрема, із свіжого там:

1. Список публікацій в Science, за авторством Paolo, від 26 вересня 2013:

2. Список повнотекстових статей на сайті JPL:

Цікаву інформацію містить і така тема: "Temperature and pressure at Gale, Suitable (for short periods) for liquid water?".

Про астрономічні дослідження з поверхні Марса можна взнати більше тут: "MSL - Astronomical Observations, Phobos/Deimos, planetary/celestial observations and more".

Ну і, куди ж без жартів? "MSL Humor and Other Stuff, and other non-technical chat".

Открытый космос Зеленого кота

Традиційно, радує нас і Виталий Егоров, він же --- Зеленый Кот. Безліч чудових фото із коментарями, є в його групі Вконтакті -- навіть перераховувати не буду, це самому дивитися треба. :-)

Вартують уваги і дві статті в його блозі, присвячені Curiosity:

1. "Марсоход Curiosity обнаружил что-то похожее на акулий зуб".

Власне, ось така каменюка:

На жаль, перш ніж оператори побачили ці фото, марсохід поїхав далі. Тому детальніші дослідження не проводилися. Зрозуміло, що це просто камінь! -- ймовірність макроскопічних викопних решток зникаюче мала. Але його природа цікава --- чогось же він не піддався ерозії, на відміну від порід, що його оточують...

2. "Облака и дюны: новые наблюдения марсохода Curiosity" -- багато різних фото. Одні дюни з поверхні і з космосу чого варті!

3. "Где марсоход Curiosity будет искать следы жизни?" -- популярно і лаконічно про те, які дії виконуватиме марсохід для того, щоб наблизити нас до розв'язання задачі пошуку марсіанського життя. Сила в гематитах та глинах, так би мовити.

(Взято із статті, автоство не було вказане)

4. "Что будет, если марсоход Curiosity найдет признаки жизни?" -- зразу й аналіз, що буде, якщо життя таки знайдеться, і чому це важливо.

5. "Лучше гор могут быть только марсианские горы" -- про гору Шарпа, куди, власне і рухається Curiosity.

З приводу пункту 4, це одна цікава стаття: How Habitable Is Mars? A New View of the Viking Experiments. Якщо коротко, перхлоратами на Марсі вже нікого не здивуєш, і:

"In the case of the gas exchange experiment, the researchers were able to reproduce the oxygen release in the lab using this sort of "radiation-damaged" perchlorate. Rerunning the labelled release experiment also duplicated the results of Viking, with carbon dioxide released." (деталі краще читати за посиланням!). Результат ще зменшує шанс, що "Вікінги" таки зіткнулися з якимись проявами життя...

Наукові результати

Офіційний прес-реліз, "Science Gains From Diverse Landing Area of Curiosity", я вже згадував у попередньому пості, але забув у ньому відзначити важливі деталі.

Зокрема, зв'язаний водень, який інтерпретують як гідратовану воду, виявлено, за даними ChemCam, і в піску та пилюці.

Про 2% води, які було виявлено під час роботи SAM я вже згадував. Рентгеноструктурний аналіз ґрунту в точці Rocknest (див. попередні пости), виявив десяток різних мінералів, та багато аморфного матеріалу. Так ось, вода виявилася пов'язаною із цим аморфним матеріалом. Це раз. І два --- ізотопний аналіз показав, що згадана гідратована вода походить із взаємодії з сучасною атмосферою. Здається, такі висновки зроблені на базі однакової пропорції водню-дейтерію у атмосфері та в зразках.