Лінь мені підсумки підводити. (Це я так маскую відсутність того, що підсумовувати. :-) Краще поділюся цитатами. Звідки -- самі вгадуйте. Перший "не-технічний" пост, до речі.
- Буде хто допитуватися, застрели.
- Застрелити?
- Тільки ввічливо.
- Застрелити?
- Тільки ввічливо.
- Ви, напевне, хочете прочитати лекцію про аморальність мого способу життя?
- Взагалі, я вечерю приніс, але, якщо Ви надаєте перевагу лекції, у мене є пара цікавих тем. :-) Гріх та пекельне полум'я. Є ще із прокаженними. ;-)
- Краще не треба. Але дякую за вечерю. :-)
- Ви не чули про пожирателів?
- Ну, базікання біля вогнища... Про людей, які здичавіли на периферії і літають, вбивають...
- То не базікання.
- А що буде, якщо вони захоплять корабель?
- Якщо вони потраплять на наш корабель, вони зґвалтують нас до смерті, зжеруть наше мясо а зі шкіри зшиють собі одяг. І нам дуже сильно повезе, вони зроблять це саме в такому порядку.
- Щось мені здається, ця тітонька задумала знову в мене постріляти.
- Не торгується той, хто платити не збирається.
- Дотримуйся правил, слідкуй за своєю сестрою, і живи скільки захочеш. Поки не знайдеш кращого місця.
- А... Як би то краще сказати... А раптом ви мене уві сні вб'єте?
- Синок, ти мене зовсім не знаєш. Якщо я захочу тебе вбити, ти будеш тверезий, бадьорий, і в тебе буде зброя.
- Ви завжди такий сентиментальний?
- Настрій хороший.
- Настрій?! За вами Альянс полює, на борту злочинці, половина людей поранені, серйозно або дріб'язково, рахуючи і Вас, та ще й втікачам допомагаєте.
- Але ми летимо.
- Цього замало.
- Цього достатньо.
*Капітану і Зоі збираються бити морду*
- Джейн!
- Блін!, ну сиджу, нікого не чіпаю. Нє, вам, братці, удачі, звичайно!
- Джейн!
- Блін!, ну сиджу, нікого не чіпаю. Нє, вам, братці, удачі, звичайно!
- Повертайтеся в бар! Інакше я зроблю на цьому місяці ще один кратер.
*народ змивається*
- Осли! Вантажний від бойового корабля відрізнити не можуть. У нас і гармати немає. "Кратер зроблю!" А-ха-ха-ха-ха!
- Не бий, кажуть, людину по морді. Але іноді так приємно!
- Схоже, Ви і самі не розумієте, навіщо Вам все це.
- Ну а Вам, пастирю, навіщо це царство гріха? Не було б краще нести світло релігії яким-небудь солоденьким створіннячкам?
- Що Ви! Мені і тут дикунів вистачить.
- Якщо Ви про мене, пастирю, киньтеся того. Відчувайте себе на моєму кораблі як вдома, але боженьці тут не місце.
- Ти вдерся на мій шатл! Що я про це говорила?
- Що це відважно і спонтанно?
- Саме так. Тільки я обмежилася фразою "Сюди не можна!".
- Робота у них різна буває. Вони за все беруться, навіть якщо закон порушувати НЕ треба.
- Сер! Здається у Вас проблема. Мозок в голові відсутній.
- Та я таку роботу з задоволенням зроблю безкоштовно!
- Я заберу собі Вашу долю?
- Фігушки!
- А якщо Вас уб'ють?
- Забирай.
- Мел не дурень. В неприємності лізе, тільки якщо на цьому можна заробити.
* Джейн лежить на сходах. *
- Ми намагалися віднести його в лазарет, але він такий важкий... -- Кейлі.
* Бабах, мужик паде з простріленою ногою. *
- Чудовий постріл!
- Я цілився в голову... -- Джейн, все ще лежачи на сходах.
- Повірити не можу! Ми будемо стирчати тут, поки не похоронимо їх?!
- Так, Джейн. Саме цим ми і займемося. Не хочу, щоб ці люди вешталися за нами решту нашого життя. Особисто я не вірю ні в який упокій. Але якщо є хоч найменша ймовірність -- ці люди її заслуговують.
Про тупого, але вірного бойовика, Джейна:
- Він у Вас хто?
- Спеціаліст по зв'язках із громадськістю.
- Паршиво, коли завжди виявляєшся правим...
- Маленька Кейлі каже, що могла б зняти цю штуку? --- мова про міну, що присмокталася до корабля.
- Так... Здається, так. Крім того, якщо мені не вдасться -- сваритися на мене Ви вже не будете.
- Складаємо все на відкритому місці! Хай бачать - нам немає що ховати! Не хочу, щоб в цих хлопчиків склалося про нас неправильне враження.
- Або правильне.
- Цього теж не треба.
- Обшукайте кожний міліметр цієї галоші!
- Галоші?! -- Кейлі.
- Замовкни! - Капітан.
- А Ви чули як цей синєпузий обізвав "Сереніті"?!
- Ви воювали з капітаном Рейнольдсом? -- маючи на увазі участь у війні на стороні повстанців.
- Я з багатьма воювала.
- А з чоловіком? -- іноді і з ним б'ємося.
- Вам коли-небудь доводилося бути із жінкою-воїном? ;-)
- Цікаво виходить... Ви назвали свій корабель в честь битви, в якій опинилися не на тій стороні...
- На стороні, що програла. Не думаю, що вона була не тією.
- Ти його довбане життя врятував, а він все рівно вантаж забрав!
- Наближаємося!
- Чи не занадто швидко наближається планета?
- ТА ні, просто я лечу швидше, чим треба. Зараз гримнемося і всі помремо.
- Попередь, коли гримнемося.
* * *
- Ми сідаємо. Якщо, звичайно, Уош не угробить нас по дорозі.
Металевий звук. Капітан повертається -- на нього направлено зброю. Виходить місцевий дрібний мафіозо, із замашками козирної шістки, з яким попереднього разу погано розійшлися.
- Бейджер.
- Капітан Рейнольдс. Чув, ти до нас завітав. Може б нам посидіти-побалакати?
- А чому б комусь не відвалити погуляти?
- Каюсь. Невже склалося враження, що це - прохання?
* * *
- Чому сам не зробиш? Кораблів у тебе скільки завгодно.
- Зі мною він працювати не буде. Неприязнь якась....
- Він що, бачив твоє обличчя?
* * *
- Зараз мені якраз потрібна твоя властивість неземної охренілості.
- Половина чоловіків хотіли б, щоб ти була з ними. -- Ревниво.
- Тільки половина? Напевне, я втрачаю свій невловимий шарм...
Пілот жартує з приводу похоронів своєї дружини, якраз після сексу з нею:
- Тут лежить моя кохана Зоі, квітка моя осіння. Зараз вона розбухла і вкрилася плямами, але за життя була дуже красивою.
- Ти дарма намагаєшся присоромити мене з приводу роботи. Я не порушую закон. Що там з приводу контрабанди?
- Я постійно порушую закон, але совість моя чиста.
- Приємне було свято. До мордобою. -- Кейлі.
- Я ніколи не втікаю від бою!
- Та постійно!!!
- Ну, так, буває. Але від цього -- не буду.
- Потрібен хитрий маневр. -- Джейн. Звертаючись до її чоловіка -- Хай Зої роздягнеться.
- Ні!
- Тоді я роздягнуся!
Хором -- НІ!
- Дивне у Вас благородство... Ви готові битися із людиною, яка назвала мене повією, а самі так називаєте мене в лице.
- Я не поважаю твою роботу. А він -- тебе.
* * *
- Завтра смерть поставить все на свої місця.
- Ця дурна дуель -- винахід вашого суспільства, не мого.
- Ти завжди порушуєш правила! В будь якому товаристві. Яка різниця. Із звичайними злочинцями ти теж не знаходиш спільної мови. Тому завжди потрапляєш в неприємності.
- А ти готова дотримуватися будь-яких правил, якщо тобі купують красиве життя. Навіть якщо роблять тебе рабою.
- Ти здохнеш з голоду! Я потурбуюся, щоб в тебе не було роботи!
- Ти помиляєшся. Я внесу тебе в чорний список. Жодна компаньйонка не погодиться працювати із тобою.
- Тепер доведеться завойовувати жінок своєю безпосередністю. Успіхів.
- За Кейлі, двигун і новий спосіб атомного зброджування!
- Дякую за погано задуману та виконану спробу захистити мою честь! Хоч я тебе про це і не просила.
- Сама люб'язність.
- Я не потерплю цієї штуки в себе в домі! Але... Раз мама її вже замовила -- доведеться попрощатися з ілюзією, що це -- мій дім.
- Ну що ж, в репертуарі з'явилося дещо нове. Речами кидається, матом лається. Зразу видно -- обдарована дитина.
Священник, спостерігаючи за перегоном корів:
- Сподіваюся, огорожа їх витримає? Все ж, пастир божий -- поняття фігуральне.
- Я навіть зрозумів, що вона хотіла сказати... Дивно.
- Все ж, мені дуже не подобається ця пропозиція.
- Дуже не хочеться, щоб ти розцінював це як пропозицію.
- Не відключайтеся, пастирю!
- Якось багато крові...
- Значить Ви ще живі!
- Боюся, мені буде потрібен священник...
- Чудово. Лежіть. Жартуйте. -- в сторону -- Ноші!
- Відбувається святе дійство! Ви не посмієте порушити божу волю. -- староста села, де збираються спалити лікаря із сестрою.
- Подивіться наверх. Там, під кораблем, висить людина, із великою, страшною, гарматою. Далеко ви живете, добиратися довелося довго. Він взагалі летіти не хотів. Тепер сердиться. Постріляти хоче. Так що, ви краще про його волю потурбуйтеся.
***
- Відв'яжіть її!
- Ця дівчинка - відьма!
- Так, але вона -- наша відьму. --- клац затвором --- тому відв'яжи її.
- Капітан, чому Ви повернулися?
- Ти в моїй команді.
- Капітан, я ж Вам не подобаюся. Чому Ви повернулися?
- Ти. В. Моїй. Команді. Про що, взагалі, мова? Обід в 10. Можна без костюму.
Капітан попав у дурну ситуацію. Просить покликати Уоша.
- Всій команді з'явитися в трюм.
- Навіщо всіх?! Я просив тільки Уоша!
- Не можна позбавляти команду можливості привітати Вас із цим щасливим днем. ;=)
- Якщо хтось спробує тебе вбити -- зроби з ним те ж саме.
- Отче, ви пошляк!
- От кумедна. - Уош про свою дружину.
Вона:
- Ти там казав, що хочеш ще колись зайнятися сексом?
- Можна зайти?
- Ні.
- Ось тому я ніколи і не питаю.
- Ви --- хороша людина.
- Ні з ким, крім мене, ти не розмовляла?
- Що їй було потрібно?
- Крім розбещування невинних капітанів?
- Отче, ви заткнетеся нарешті? У нас тут неприємності.
- Ти мене уб'єш?
- А в мене є якісь нереально важливі причини цього не зробити?
- Я ж не вбила тебе.
* * *
- Одне питання. Як тебе насправді звуть?
Пауза. Погляд. Трісь в морду. Відключилася:
- Все рівно б збрехала.
- Ти мавпа криворука! Взагалі безрука!
- Джейн?
- Так?
- Ти не знаєш, за що тобі поставили пам'ятник? Він ще й дивиться так, ніби я йому зобов'язаний...
- Не знаю, капітане.
- Ні, Джейн, серйозно, ти скажи.
- Блін, Мел, та не знаю я ніхрена!
- Маленька, чим ти займаєшся?
- Виправляю Вашу Біблію.
- Я тут... ЩО?!
- Погана Біблія. Суперечності. Підміна тез. Повний нонсенс.
- Ні, ні, не можна.
- Потрібно сумістити теорію прогресивної еволюції з теорією божественного творення раю. Я нарахувала 11 невід'ємних метафоричних паралелей. 11. Важливе число. Ключове число. Всюди 11 ознак, 11 раз, але завжди залишається щось одне. І з Ноєвим ковчегом біда.
- Правда?
- Доведеться ввести величину феноменальної квантової складової. Інакше як вмістити 5 тисяч ссавців на одному човні? -- Вириває сторінку.
- Віддай! -- вириває Біблію. -- Рівер, не можна виправити Біблію!
- Вона погана. В ній немає сенсу.
- Справа не в сенсі. Це книга про віру. Люди вірять в те, що в ній написано. І якщо віра справді велика, вона перетворює людське життя. Рівер, не можна виправити віру, це вона виправляє тебе.
Перетягують вирвані сторінки. Вони рвуться, священник:
- Що ж, залиш їх собі...
*Священник -- колишній бандюга, колишній повстанець, колишній (підісланий повстанцями, зробив швидку кар'єру, проявляючи демонстративну жорстокість до повстанців) офіцер Альянсу-саботажник. Але вони того не знають.*
- Потім прораб взнав, що він перевозить контрабанду через містечко. І в нього сталися неприємності.
- Що за неприємності?
- Спочатку йому мачете відрубали руки і ноги, а потім втопили в болоті.
- Капітан, а як все це вписується?..
- Спокійно. Концепція в розробці.
- Ну як?
- Сер, Ви за це заплатили гроші? Свідомо?
- Серйозно, Зоі, як тобі?
- Чесно кажучи, сер, здається, Вас пограбували...
- Пограбували? Про що ти?
- Це -- шматок фейю.
- Так, йому не брати участі в конкурсах краси. Але міцний. Прослужить до самої твоєї смерті.
- Він сам кого хочеш уб'є.
- Він не... У тебе дуже погано з уявою.
- Якраз це я собі дуже добре уявляю.
* * *
- Що це?
- Подих свободи!
- Та ні, ось це.
- А. Просто переступи. Жило щось...
- З днем народження, Саймон! -- хором.
- О... Е... Звідки ви дізналися? Рівер, це ти?
- День це архаїчна форма літочислення, що базується на циклі обертання Землі. Тут це нерелевантно. В мене немає подарунка. --- Рівер.
- На загал, в мережі з"явився черговий ордер на арешт, там була вказана дата народження. -- Мел.
Після вибуху і аварії.
- Ну що там?
- Вибухнув каталізатор компресійного кільця. З того все і почалося.
- Давай по дитячому --- як механік капітану.
- Ми зупинилися намертво.
* * *
Не працює система життєдіяльності.
* * *
- Як вона?
- Без свідомості, але стан стабільний. Вона не знає, але в такому стані переживе всіх нас.
- ?
- Їй потрібно менше кисню. -- відходить --- Мені завжди здавалося, що в імені "Сереніті" є щось похоронне.
- Я люблю цей корабель. З того моменту, як його побачила.
- Я просто не хочу померти на ньому.
- Я взагалі не хочу помирати.
- Смерть від ядухи -- не найблагородніший спосіб. Тіло спочатку починає...
- Будь-ласка! Тільки не треба клінічних описів.
* * *
Священник читає Біблію, мало не зі сльозами на очах. Рівер:
- Не бійтеся. Там написано: "не бійся".
- Так.
- Але Ви боїтеся.
- Так.
- Ви боїтеся, що нам не вистачить повітря. Що ми помремо від ядухи. Ні. Не так буде.
Погляд із надією -- за дівчинкою водиться певний талант передбачати.
- Спочатку ми замерзнемо насмерть.
* * *
- Уош, мені починає набридати таке відношення.
- Пробачте сер. Я, напевне, занадто різкий. Але це тільки від думки, що за пару годин нас зсудомить, ми роздуємося і посиніємо.
* * *
- Я не можу цього зробити!
- І не зможеш, поки будеш сидіти і нудити.
- Що я повинен зробити?!
- Все, що встигнеш і зможеш.
* * *
- Мел! Ми ж не в середньовіччі! Ти не зобов'язаний тонути із своїм кораблем!
- А він не тоне. Він взагалі не рухається.
* * *
- Я не покину "Сереніті"!
- Мел, навіщо помирати на самоті?
- Всі помирають на самоті.
- Як ти думаєш, хто із них нас вистежив?
- Той, потворний.
- Ти не могла б висловлюватися конкретніше?
- Ми що, схожі на розумних?
- Ну, зовнішність буває оманливою...
- А хочеш, я застрілю їх, Марко?
- Почекай. Вони ще не сказали, куди барахло діли.
- Хороша думка. Хороша. Кажіть, де добро, а то я вас завалити не можу.
- А в чому вигода? Боюся, перспектива розстрілу не буде таким привабливим стимулом, як ви очікували.
- Два дня в лікарні. Ненавиджу лікарів. -- глянув на Саймона --- Нє, ну присутніх це не стосується!
- Звучить чудово --- кради в багатих, продавай бідним.
На звалищі, Кейлі:
- Чудово. Вперше на центральній планеті, і з чого я починаю?! Не міг мене відправити в Триплекс, чи... УХ ТИ! Синхронізатори!
- Як твоя перевірка?
- Те, що й минулого року. А у вас що відбувається?
- Ось дивися. :=) Ми вбили Саймона і Рівер, викрали купу медикаментів, а зараз капітан і Зої виручають решту, бо тих схопили федерали. О, ось і вони.
- Ти покликав федералів.
- ЩО?! Мене самого взяли!
- Так завжди буває, коли кличеш федералів.
- Паршива смерть! Хочеш вбити мене - застрели, тільки впусти.
- Кажуть, в сиву давнину зрадників протягували під кілем. У мене кіля немає, так що...
- Я з вами!
- Без образ, пастирю, але я сподіваюся, священник не знадобиться.
- Три пари очей - краще, ніж дві. Я можу зауважити те, що ви пропустите.
- Ні, Вона ігнорує купу моїх наказів!
- Назви хоч один!
- Вона вийшла за тебе заміж!
- Іди ти в задницю!
- Ставай в чергу.
- Отче, хіба в Біблії не говориться багато різних слів про вбивство?
- Багато. Але про вбивство. Про колінні чашечки там нічого не сказано.
Капітан і кат борються на краю прірви. Капітан:
- Ти вкотре мене за сьогодні вбиваєш?!
Вбігають Джейн, Зоі і Уош. Джейн піднімає пістолет.
- Джейн! Капітан повинен зробити це сам. - Зоі.
- Ні, не повинен! -- Капітан.
Бах-бах-бах в три стволи.
Захід сонця. Кам'яниста пустеля. Сидить на камені роздягнутий капітан.
- Тааа, непогано вийшло...
Наступний кадр: "72 години тому"
- Мел, познайомся з моєю Бріджет.
Підбігає вже відома нам кобіта, бачить капітана, вихоплює в працівника пістолет, вони з Мелом наводять один на одного зброю.
Її "чоловік", його товариш:
- О, ви знайомі?
- Ну ти і стерва!
- Але, зізнайся, коханий, я справді класна ;-)
- Ви думаєте, чому вона не зробить це все сама, маючи всі коди доступу?
- Я думаю, взагалі... ЯКОГО БІСА ВОНА РОБИТЬ НА НАШОМУ КОРАБЛІ?!!! ВОНА ТОДІ МАЛО НЕ ВБИЛА ВСІХ НАС!
- Я тебе прошу. ;-) Тоді ніхто не помер.
- Ми в космосі. Як вона сюди потрапила?!
- Підсіла. -- Мел.
- Мені так шкода тебе!
- Ха! Шкода мене?! Не я дурник, якого обікрали. Якби ти був хоч трішки розумнішим, ти викликав би федералів, тільки побачивши мене.
- О. Я викликав.
Джейн, паралізований. Біля нього злий Саймон.
- Є хто-небудь?!
Заглядає не менш зла, але більш довбанута Рівер.
- Хто-небудь інший?!
- Це прозвучить дивно, але мені зовсім не вдається спілкуватися з дівчатами...
- А хіба із кимось, крім дівчат, тобі вдається? ;-)
Загадкова посилка. Всередині контейнер, в ньому -- труп. Всі офігівше дивляться. Джейн:
- А нафіга ви замовили мертвого чувака?
Під час затишшя солдат сів поїсти, відклавши зброю. На нього наштовхнувся ворог. Поки той безладно пробував вхопити зброю, Зої перерізала ворожому вояці горло.
- Дякую! Не знав що ти там...
- В дозорі була. Є такий прийом на війні. Може чув?
- В загальних настановах того не було.
- Але там точно було, що на полі бою не можна кидати зброю, їсти боби і підставлятися під кулі.
- Тепер буду знати. Більше не повториться.
- Це точно, я прослідкую.
- Знаєте, що я зауважив? Вони не люблять, коли в них стріляють.
- А, Трейсі. Ти ще живий?
- Я в цьому не винен.
- Всі помирають. Хтось носить із собою твою кулю і не знає про це. Головна хитрість -- померти від старості до того, як його зустрінеш.
- Тут то явно немає, що робити, але здаватися ми точно не будемо.
Джейн:
- Всі такі спокійні... А ось я, коли бачу тіло, ну, в сенсі, коли не я його завалив, якось хвилююся... Хочеться щось робити, вовтузитися, перепихнутися, як кобіта нормальна трапиться, ні, ну голову я від трупів не втрачаю -- я ж не псих який...
- Я розумію. Хочеться бути живим.
- Якщо буде пряме попадання --- на кораблі згорить вся електрика. Доведеться вилазити.
- Або відкопуватися.
- Ця задача їм по силах! Не гарантую, що все буде бездоганно, але вони справляться.
- Зброя і голова на плечах - що ще треба?
- Зброї є достатньо...
- Я так розумію, ти все чув?
- Тільки тому, що підслуховував.
- Ти могла б переспати за гроші?
- За гроші, безкоштовно... Все рівно мене ніхто не хоче.
- Цікавий дядько. Я хочу з ним зустрітися.
- Розмовами Ви нічого не доб'єтеся.
- Я хочу подивитися на людину, з якою буду воювати.
- Інара, тебе не дуже принизить скласти мені компанію?
- А ти помиєшся перед виходом?
- Ви на моєму місці повелися б аналогічно.
- Так. Всі дурні схожі...
- Я добре володію молотком --- отець Бук.
- Та ну, пастирю. --- капітан.
- Ви знаєте, вивчаю труди одного теслі. Займуся укріпленням території.
- Ось мої улюблені іграшки. Будеш давати їх мені по черзі. Я стріляю, патрони закінчилися -- даєш наступний за розміром. Ти все зрозуміла? -- Джейн.
- Це не привід. Це точка зору. Що я зроблю, якщо вона не втрачає актуальності?
- Ви скільки раз приймали роди? - Інара.
- В ролі лікаря? Ні разу. -- Саймон. -- а Ви?
- Теж вперше.
- І в мене вперше --- Рівер, задумливо дивлячись на жінку, що народжує, точніше на одну її цікаву частину.
- Ніч буде цікавою.
- Правда, чудовий день для останнього бою?
- От ніфіга - планую виграти ще мінімум парочку.
- Всі готові?
- Так сер!
- І пам'ятаємо -- стріляємо в людей а не коней. Мертвий кінь -- укриття, живий -- джерело паніки.
- Чоловік 30 буде. І кулемет на машині.
- Ти щось там про оптимізм говорив?
Про кулемет:
- Джейн, є перша перешкода, ти не міг би...
Бабах -- міг би, капітан.
Приводять полоненого психа, який все ще вимагає віддати йому дитину. Власне, щоб забрати новонародженого в мами, хай і повії, розгорнув цілу війну, загинуло пару десятків людей, і його і противників. Стоїть на колінах, але далі волає:
- Віддай дитину! Чуєш? Я хочу бачити свого сина!
Виходить мама з дитиною.
- Ренс, це Джона. Джона, привітайся з татом. --- постріл в голову. -- попрощайся з татом.
- Що, ніколи? --- Джейн до отця Бука.
- Ну, так.
- В сенсі, взагалі ні разу?!
- Деякі ордени дозволяють священникам одружуватися. Але я дотримуюся більш строгого порядку.
- Нє, ну бажання залишилося? Вам там нічого не відрізали?
- Ні, я більш-менш цілий. Просто направляю енергію на інше.
- Типу мастурбації?
- Сподіваюся, ти не збираєшся вступати до братства?
- О та! Веселий день був би. Святий Джейн. Звучить? :-)
- Щось не можу згадати, які чудеса Ви зробили?
- Я одному чуваку, з 500 метрів, в шию попав з кривої рушниці. Таке Боженьку вразить?
- Нууу... Таке на верху врахують, звичайно.
- А пам'ятаєте, як вона на мене з ножем кинулася?!
- О! Прикольно було!
- Як ти взагалі навчився розмовляти?!
- Звучить як казка про наукову фантастику.
- Коханий, ми ж живемо на космічному кораблі.
- І що?!
- Я не хотів би, щоб хтось чув, що я думаю! -- Джейн.
- Навряд чи хтось захоче таке слухати. -- Інара.
- У Вас поїхав дах!
- Це наша із моїм дахом справа.
- Знаєш, ти не зовсім права.
- Це -- популярна теорія.
Фільм:
- І посадка нас чекає цілком цікава.
- "Цікава" в якому сенсі?
- "О Боже, Боже, ви всі помремо!"
В інтерком:
- З вами говорить капітан. У нас виникли невеликі проблеми при вході в атмосферу. Нас трохи потрусить, а потім ми взагалі вибухнемо.
- Цей раз я не планую ніякої стрілянини!
- Але твої плани із реальністю, зазвичай, не співпадають.
- Це що, гранати?!
- Капітан не хоче їх брати...
- Джейн, ми готуємо пограбування, а не окупацію!
- Кейлі, що ти там твориш?!! У нас відвалилася головна гальмівна консоль!
- Все тіп-топ, Капітан --- каже Кейлі на бігу.
- Ти мене переконувала, що кріплення ще тиждень протримаються!
- Це було півроку тому!
- Мій корабель не вибухне! А вибухне -- ти відповідатимеш.
- Це моє останнє слово!
- Ще раз почую фразу "Останнє слово", так воно і стане.
- Альянс напоровся на вас, як на шпичку. Це мене радує. Але через вас мені доводиться втікати від Альянсу вдвічі активніше. Впускаючи роботу, в тому числі -- чесну.
Уош взагалі збирається вирівнювати корабель, чи ми так і ввіткнемося в землю?
- Корабель має бути готовим до нашого повернення!
- Буде! Повірте на слово!
- Тільки не сьогодні!
- Ей ти, там, внизу. Зараз ми спустимося і спорожнимо сховище.
- Ні, спершу назвіть пароль!
Автоматна черга.
- Спускайтеся...
- Мел! Мел!
- Блін. На кожному пограбуванні він кличе мене моїм іменем.
Джейна зачепили гарпуном, висить на руках.
- Я не хочу, щоб мене зжерли! Якщо попаду їм до лап, застрели мене!
Капітан наводить зброю.
- Та не зараз!
Втеча, стрілянина, все таке. "Припаркувалися" на корабель.
Саймон, стривожено:
- Рівер, Рівер!
- А я жука проковтнула...
З приводу відмови допомогти людині, яка в результаті загинула. Спор. Потім.
- Сер, Ви повністю праві. Але, коли була війна, ми не кидали тих, хто постраждав.
- Може тому й програли.
- Вже цілий рік в мене бувають лише ті гості, для роботи яких потрібні батарейки.
- Господи, позбав мене від подробиць!
- Якби я хотів завоювати чиєсь серце, мене б ніщо не змогло зупинити!
- Розкажи про це Інарі.
- Це пастка.
* * *
- Чому ти не думаєш, що Інара просто захотіла з тобою зустрітися? --- Кейлі. -- Іноді у людей бувають почуття. В нормальних, я маю на увазі.
- Розмову всі чули?
- Так.
- Ми з нею поцапалися?
- Ні.
- Це пастка.
- Сховай корабель, я полечу на катері. Зої, корабель поки твій. Якщо я не повернуся за годину, ти піднімаєш корабель, і летиш мене визволяти.
- Що? Ризикувати моїм кораблем? ;-)
- Я бачив Ваш послужний список, і добре уявляю, як Ви відноситеся до Альянсу.
- Ось це -- навряд.
- Припускаю... Але Ви усвідомлюєте, що Вам не перемогти нас?
- Я до цього і не прагну. Лише прагну йти своєю дорогою.
- Як тільки я накажу, через 3 хвилини Ваш корабель буде знищено ракетою.
- Якщо Ви так зробите, Вам залишиться надіятися на боженьку.
Кидає радіомаяк.
- Завжди довіряйте тільки своїм очам --- порада досвідченого мисливця.
- Капітан, щоб Ви не витрачали час намарно, Вам ніколи не розізлити мене.
- Ось пару годин з ним поспілкуєтеся... - Інара.
- Але якщо я помиляюся, застрели мене прямо зараз.
Клац курком.
- А можемо ще трохи поговорити.
- Я прихильник нашої звичної тактики --- втекли-сховались.
Бук помирає.
- Це несправедливо! Альянс мав цілити в мене! -- Капітан.
- Я теж про це подумав... --- пастир. -- я його підбив!
- Так, я бачу!
- Збив корабель, який нас знищив. Не дуже по християнськи, правда?..
- Ти поступив правильно!
- Іншими словами, мій поступок -- дріб'язок...
- Є багато шляхів померти достойно, і я не дам Альянсу вибрати спосіб для мене.
- Пастир Бук казав мені -- не можеш поступити розумно, поступай правильно.
- Пересунемо коробки, за них і сховаємося. Тільки перевіримо, щоб в них вибухівки не було.
- Ти справді думаєш, що хтось із нас виживе?
- Я --- постараюся.
- Я не думала, що все так закінчиться. Я вважаю, ми все правильно зробили, але... -- Кейлі
- Ні. Я взагалі планів не будував. Я просто хотів врятувати свою сестру. --- Саймон. --- стільки часу я був на "Сереніті", забувши про мої власні бажання. Але про одне я справді жалкую. Що ми не були разом.
- Не були разом? Ти... ти говориш про секс?
- Саме так. :-)
- До дідька! Я збираюся вижити!
- І ти в це віриш?
- Вірю.
- І готовий за цю віру померти?
- Готовий. -- постріли -- хоч це і не головний план.
- Скільки у нас патронів?
- Три повних магазини. Потім по чоловічому -- в рукопашну.
Під час боротьби:
- Знаєш свій головний гріх, Мел?
- До дідька! Я люблю всі сім. --- Обмін ударами --- але зараз я готовий дати волю гніву.
З коміксів:
- Зої, як тільки він вистрелить, ви з Джейном вбивайте всіх.
* * *
Вороги мертві:
- Вбиваємо всіх. Що далі?
- Ще не придумав.
-Капітан! Ви тут, сер?
- Що таке?
- В мене тут чолові курс вимагає. Куди летимо, сер?
- Як завжди. Вперед.
- Заправ корабель, Уош.
- Чим? Брудом чи дешевим брудом? Щось дорожче ми не потягнемо.
Втікають. Пастор Бук кермує.
- І як там паства?
- Розійшлася по домах. По зброю.
* * *
- Уош! Уош! Ти мене чуєш? -- капітан.
Прокидається за пультом:
- Мамочка!
- Уош, я абсолютно не твоя мамочка!
- Вірю. Але навряд чи ви зв'язалися, щоб це повідомити.
- План змінився. Нам доведеться покинути цей світ раніше, ніж ми планували. Якось похмуро прозвучало... Я не глобально. Всього лиш про планету.
Втеча, перестрілка.
- Джейн, якщо ти не перестанеш так волати, тебе хотітимуть застрелити ще більше.
- Чого це?!
- Навіть я вже хочу.
Зої до Уоша:
- Я так тебе іноді кохаю!
Джейн, по рації:
- Заткніться! Мене вже нудить - можу промазати.
- Снаряди, які не вибухають, мене нервують...
- А Джейн венеричну хворобу підхопив!
- Гидота!
- Лікарю! А хіба медики не приносять священну клятву зберігати лікарську таємницю?! --- Джейн.
- Та не треба так переживати! Я подумав, це кумедно.
- Поясню я детально. З подробицями, щоб не виникло непорозуміння. "Сереніті" --- все, що в мене є. Щоб він і його команда були цілими -- моя єдина турбота. Якщо захочете забрати його, доведеться мене вбити. Але попереджаю, сьогодні помирати я не планую.
- Чого Ви так довго з тим типом говорили? Він же хотів вбити Вас. --- Рівер.
- Сподівався його залякати. -- Мел.
- Одними словами?
- Іншого в моєму арсеналі не знайшлося.
- Уош ніколи не припиняв дуркувати. Навіть в найкритичніших ситуаціях.
- Думаю, він просто боявся, що його останні слова будуть недостатньо дотепними.
або так
Немає коментарів:
Дописати коментар