 |
| "Curiosity killed the cat" |
Проте, згаданий сол 668, 23 червня 2014, знаменний іншим. Рівно один марсіанський рік тому MSL Curiosity розпочав свою роботу. Нагадаю, що марсіанський рік це приблизно 687 земних днів. В принципі, номінальна місія запланована якраз на рік. Але а) до цілі все ще не доїхали, б) коли такі формальності впливали на роботу марсоходів?
Святковий прес-реліз див. тут: NASA's Mars Curiosity Rover Marks First Martian Year with Mission Successes.
 |
| Озираючись. (c) NASA/JPL/Caltech |
- Показано, що середовище колись (дуже давно) було цілком м'яким, придатним для життя. (Чи жило там щось -- тема зовсім окрема!)
- Показано, що радіаційна обстановка, хоч і доволі жорстка, але припустима для людини (на поверхні -- співмірна із тим, що на МКС, під час перельоту -- помітно, рази в два, але не непереборно, більша.)
- Дослідження ізотопного складу атмосфери, за допомогою SAM, дозволило краще зрозуміти, як відбувалася її втрата до теперішнього "символічно присутнього" стану.
- Вперше отримано абсолютні виміри віку каменів.
Марсохід зупинятися для святкувань не став.
Затверджено новий маршрут, який йде більше низинами. .Там тверда материкова порода не проглядає скрізь пісок, відповідно, колеса менше пошкоджуються:
 |
| Новий маршрут до "точки входу", Murray Buttes. Біле -- вже проїхане, на момент завершення першого року на Марсі, 23 червня 2014. Жовте -- старий, більш цікавий, але більш важкий для коліс маршрут. Зелене -- новий, делікатніший, маршрут -- все низинами. (Див. 3D-карту нижче). (c) NASA / JPL / MSSS / Emily Lakdawalla |
Раніше планувалося їхати "хребтами" -- височинами, з яких краще видно оточення. Однак, там багато твердих, рубаних та гострих, виходів порід, а колеса хотілося б приберегти на майбутнє. Вони цілком функціонуватимуть і без тої обшивки, що руйнується -- структурні елементи поки не пошкоджено, але їхні ТТХ таки погіршаться, особливо на сипучих поверхнях. Тепер рухатимуться низинами, що добре видно на карті нижче:
 |
| 3D-фото місцевості, де зараз рухається Curiosity. Червона лінія -- запланований маршрут. Не полінуйтеся скористатися 3D-окулярами. ;-) Клікабельно. (В повний розмір роздільна здатність близько 1м на піксель.) (c) NASA / JPL / UA / Emily Lakdawalla |
Попередні наукові результати
Із самих фото можна зробити висновок, що Марс сейсмічно мертвий --- вібрації, спричинені марсоходом, призводять до активних зсуві суміші піску та пилюки на схилах. (Таку суміш називають словом silt. ) Якби там хоч час від часу трясло -- вона б давно зповзла:
 |
| Зсув... Взято тут. |
Зразки із Windjana містять більше різноманітних мінералів, що входять до глин, ніж попередні, з Yellowknife Bay. Крім того, виявлено ортоклаз -- поширений на землі мінерал, який поки не вдавалося зафіксувати на Марсі. Емілі стверджує, що це і круто і дивно -- він, зазвичай, пов'язаний із активним вулканізмом. Аналогічно, ChemCam теж виявила польовий шпат, що теж дещо несподівано. (Детальніший аналіз стосується кислотності магматичних порід, 1, 2, і мені явно бракує знань, щоб про нього говорити. Див. оригінальну статтю (розширений абстракт), та переказ Емілі.) APXS намагається виявити конкретний мінерал, який дає сигнал, виявлений ChemCam, поки із "перемінним успіхом". Як би там не було, це важливі штрихи до розуміння марсіанської геології.
Додатково
- "Свежие раны. Часть 5" --- стаття про свіжі ударні кратери на Марсі. Ми вже достатньо давно маємо на орбіті Марса достатньо чутливі камери, щоб масово полювати за невеликими свіжими кратерами безпосередньо --- "на цій фото ще не було, а тут вже є". В статті --- разом із посиланнями (1, 2, 3 -- пишу, щоб знайти, якщо що) на першоджерела, статистика таких кратерів: кількість, розташування, розмір, склад (зокрема, викиди льоду), динаміка змін вигляду із часом. Рекомендую!
- "Черные гейзеры Марса". Цікаве явище, яке має місце на Марсі. Полярні шапки зимою покриваються свіжим інеєм/льодом із вуглекислого газу. Коли стає тепліше, Сонце нагріває в першу чергу не цей, свіжий та прозорий, іній, а глибші, темні шари, змішані із пилюкою. Оксид вуглецю сублімується та проривається скрізь кірку разом із пилюкою, фонтануючи тим всім -- чим не згадані чорні гейзери? З орбіти воно виглядає якось так:
Крім того, там дуже гарні фото полярних шапок. Загляньте.
Чорні гейзери. Взято тут.
Література:
Звіти Ken Herkenhoff
- Нотатки по-сольно можна почитати тут: "Ken Herkenhoff -- Astrogeology News". Немає особливого сенсу їх тут перераховувати. Однак найбільш оперативна інформація саме там! "Агрегуванням" їх надалі зайнялася Емілі:
Аналогічні звіти від Emily Lakdawalla
"Открытый космос Зеленого кота"
Дуже гарні огляди, від "Зеленого кота". Російською мовою, дуже гарний підбір фото!
- "Марсоход Curiosity завершил основную научную миссию". Ювілейна стаття. Всілякі курйози, про які мало згадували в інших місцях -- рух пилюки на Марсі, зсуви її від вібрацій, спричинених марсоходом, запиленість камер, тощо.
Додатково:
- "Book Review: Mars Rover Curiosity: An Inside Account from Curiosity's Chief Engineer, by Rob Manning and William Simon", by Emily Lakdawalla. Анонс нової книжки, від розробників Curiosity (Rob Manning --- тривалий час був головним інженером проекту), про те, як його розробляли, конструювали, будували, запускали і т.д. Також йде мова про перших 200 солів роботи на поверхні. Кажуть, є цікаві подробиці, байки. Наприклад, чергова ілюстрація -- всі ми люди. Навіть коли мова йде про станцію, вартістю 2.6 мільярдів доларів. Коли моделювали посадку, взяли "середню по Марсу" гравітацію. А під кінець забули врахувати місцеві особливості -- сила тяжіння там на 0.1% відрізнялася від середньої. В результаті, і так повільна посадка стала ще повільнішою. Якби затягнулося трохи сильніше -- палива могло не вистачити.
- "MSL marks first Martian year on Mars, looks forward to continued Exploration" -- новини на spaceflight101.com. Станом на 26 червня 2014 -- по сол 669, оновлюється.
- NASA's Mars Curiosity Rover Marks First Martian Year with Mission Successes --- прес-реліз з приводу першого марсіанського року роботи Curiosity.
Немає коментарів:
Дописати коментар