Записки дилетанта: Chang'e-3 i Yutu -- 10 місяців після.

суботу, 11 жовтня 2014 р.

Chang'e-3 i Yutu -- 10 місяців після.

Покинув я "китайців", Chang'e-3 i Yutu, в кінці першого їхнього місячного дня, якому на Землі відповідала друга половина грудня 2013. І більше не повертався до них. Насправді, не особливо було до чого повертатися -- місяцехід зламався, а китайці, традиційно, утримувалися від особливих коментарів. Але все по порядку.

"Китайці", фото з орбіти, Lunar Reconnaissance Orbiter. 27 лютого 2014 р, третій місячний день роботи.
(c) NASA / GSFC / ASU

Вони ж, анотовані. Блакитна стрілка -- спускний апарат, Chang'e 3; жовта -- місяцехід Yutu, біла -- його сліди. Розмір зображеної ділянки -- 200 м.
(c) NASA / GSFC / ASU

Вони ж, в русі. 4 кадри: до посадки, 30 червня 2013; кінець першого місячного дня, 25 грудня 2014; середина другого дня, 21 січня 2014; третій день, намертво стоїмо, 17 лютого 2014.
(c) NASA / GSFC / ASU

Наступала перша місячна ніч (тривалістю два тижні). Роботи живляться від сонячних батарей, тому мусили вимкнутися. 25-го грудня 2013 заснув спускний апарат, 26 грудня -- місяцехід. 11 грудня 2014 обидва прокинулися і приступили до роботи. Зокрема, Yutu провів перші дослідження ґрунту своєю "рукою". (Деталі, традиційно, невідомі). А 25 січня, ближче до ночі, було анонсовано, що місяцеходик має проблеми. Підсумовуючи все, що вдалося взнати з часом (секретність...), він відмовився скласти сонячну батарею, яка мала закрити нутрощі, оберігаючи їх від втрати тепла вночі. (Батареї для обігріву не безмежні.) Ймовірно, відмовив якийсь важливий елемент розподілення енергії рухомим частинам або керування ними, тому що Yuty, в основному, повністю знерухомлений.

Приблизний маршрут Yutu до поломки.
(c) NASA / GSFC / ASU / Chinese Academy of Sciences / Phil Stooke

Як би там не було, не "склавшись", він міг ніч не пережити. Однак, не зважаючи на жарти про китайську техніку, вранці він прокинувся. І продовжує прокидатися так до цих пір (початок вересня 2014). Нагадаємо, "гарантія" була 3 місяці, при чому, очікувалося, що він зможе нормально готуватися до ночей. Не зважаючи на поломку та космічний холод навколо, апаратик продовжує функціонувати 10-й місяць. Останнього разу він прокинувся 6 серпня 2014 року. При чому, знаємо це не із китайських джерел -- радіолюбителі на Землі знову реєструють сигнал від нього. (Одна із таких груп -- UHF_Satcom group). Вони ж стверджують, що сам спускний апарат, Chang'e 3, (розрахований на рік) не дається чути вже декілька місяців. Див. також нижче про прес-реліз від 4 серпня 2014.

"Інформаційний продукт" місії (говорити "результати" було б передчасно, та й це на наукові публікації слід дивитися):

LADEE, не зважаючи на очікування, не змогла зафіксувати посадку Chang'e 3. Збурення екзосфери Місяця мало б бути доволі помітним, але, може, станція була задалеко...

Фото Yutu, зроблене спускним апаратом до того, як його камера (очікувано) відмовила після ночі.
22 грудня 2014. (c) CNSA

Фото Yutu, зроблене спускним апаратом до того, як його камера (очікувано) відмовила.
Клікабельно. 22 грудня 2014. (c) CNSA / Gordan Ugarkovic

Було опубліковано перші профілі від георадару (не наводжу тут, бо ні я, ні Emily Lakdawalla, в якої я їх побачив, не знаємо, як їх інтерпретувати).

23 грудня 2013 APXS виміряв тестовий, привезений із собою для калібрування, базальт, 25-го -- вперше випробував його на місячних зразках:

Перші виміри ґрунту Місяця від приладу AXPS на Yutu. 25 грудня 2013.
(c) Chinese Academy of Sciences

Аналогічно, спектрограф видимого і ближнього інфрачервоного, теж приступив до роботи:

Перші дані ("гіперкуб") від спектрометра видимого та ближнього інфрачервоного діапазону із можливістю побудови зображень. Yutu, грудень 2013.
(c) Chinese Academy of Sciences

Спектр для одного із пікселів зображення вище. (Верхній -- 450-950 нм, нижній -- 900-2350 нм). Згідно інтерпретації Емілі, ґрунт червонуватий, з ознаками наявності піроксенів.
(c) Chinese Academy of Sciences

Поки місяцехід їздив та працював, спускний апарат виконував свою програму.

Земля, сфотографована Chang'e-3. 24 грудня 2014, 18:15 UTC.
(c) Chinese Academy of Sciences

Сузір'я Дракона, в ближньому ультрафіолеті. Chang'e 3.
(c) Chinese Academy of Sciences

Плазмосфера Землі. Дальній ультрафіолет (63 нанометри). Chang'e 3.
(c) Chinese Academy of Sciences

Із опублікованих даних Дон Девіс зібрав панораму поверхні від Chang'e 3:

Панорама від Chang'e 3. 20 грудня 2013 р.
(c) Chinese Academy of Sciences / Don Davis

На третій день Yutu вже не міг рухатися, але фотографувати все ще міг:

Спускний апарат, знятий Yutu десь в середині лютого 2014.
(c) Chinese Academy of Sciences

Далі -- менш-більш тиша. Нарешті, 4 серпня 2014 року китайці "народили" прес-реліз із новинами місії. Кажуть, Yutu все ще живий. Правда, там же кажуть, що мовчазний Chang'e 3 в дуже хорошому стані... Так що відноситися до інформації там варто обережно. Як би там не було, стверджується, що 4 наукових прилади місяцехода все ще працюють: панорамні камери на щоглі, георадар, спектрометр видимого та ближнього інфрачервоного діапазону із можливістю побудови зображень та APXS. Правда, чи працює рука, на якій APXS -- невідомо. Малоймовірно... Так само, георадар на нерухомій платформі не дуже багато може зробити. Ось камери, навіть стаціонарні, можуть давати цікаві результати. Наприклад, спостерігаючи, як змінюються сліди та самі станції під впливом місячного середовища -- Сонячної радіації, коливань температури, мікрометеоритів, тощо.

Опубліковано панораму місячної поверхні, за фото, зробленими в січні цього року. Кольори на ній нарешті відкалібровано. Правда, поки не трапилася мені в нормальній якості. Ось відповідний сюжетик із їх новин: