Спостерігав за трансляцією з центру керування. Вражень -- безліч, писати про них не вмію. Цікаво було спостерігати, як після підтвердження успішної посадки, хтось, (можливо -- керівник), регулярно нагадував працівникам, щоб від радості про свої пульти не забували, бо роботу ще не завершено.
Скрін-шот першого thumbnail-а з "живої трансляції" (клікабельно, можна роздивитися всілякі цікаві подробиці):
та скріншот (звідтіля ж) першої отриманої в повній роздільній здатності фотографії:
Задня HazCam (про камери марсохода "Допитлива" див. попередню нотатку). Якщо я правильно зрозумів, це зображення отримано скрізь захисний ковпак, який відстрілюється аж після того, як піднята посадкою пилюка осяде. Видно колесо, згідно слів операторів, виглядають справними, значить може і їздити зможе :-)
Про всяк випадок, хто ще не зауважив чи не усвідомив: оце, абсолютно непоказне фото вище -- перший погляд на краєвид ще одного місця чужого світу, іншої планети.
Ніколи раніше така складна машина не сідала на поверхню іншого світу. Ніколи ні один спускний апарат не виконував такої складної процедури посадку. (Чому вона така складна, див. попередню нотатку.)
Вітання розробникам та науковцям!
Вітання JPL/NASA!
Вітання MSL "Curiosity"!
Та й всім небайдужим, не залежно від місця розташування та роду занять -- теж вітання :-)
P. S. Зразу і друге та, на якийсь час, останнє фото. Камера на протилежному кінці "Curiosity".
 |
| (с) NASA |
Видно тінь "Curiosity". В тому місці, за локальним Марсіанським часом -- 15:00.
P. P. S. А ось і перше фото в нормальній якості, (а не нахабно здерте із екрану воно ж, те що вище):
 |
| (c) NASA |
UPDATE - 1
Насправді, перше фото виглядало так:
 |
| Перше фото з "Curiosity", камера MARDI, прев'юв у низькій роздільній здатності, (c) NASA / JPL / MSSS |
Камера -- MARDI, тепловий щит щойно відділився, падає вниз. Віддаль до нього -- порядку 15 метрів. Приблизно дві хвилини до посадки, 8 кілометрів до поверхні. Деталі про процедуру посадки див. попередню нотатку, розділ "Посадка -- Entry, Descent and Landing, EDL". Це тільки thumbnail, прев'юшка, на повну роздільну здатність ще чекаємо -- канали міжпланетного зв'язку поки доволі тоненькі.
А тепер, щоб мало не здалося, анімація кадрів MARDI. Так спуск виглядав би для людини, якщо б вона там знаходилася:
Видно, як падає тепловий екран, видно як марсохід крутить та метеляє, видно як здійснюється якийсь маневр, ймовірно -- уникнення парашута, видно як метрів з двадцяти двигуни піднімають пилюку, підвіска переходить в робочу конфігурацію -- в полі зору з'являється колесо, та зникає, коли марсохід своєю вагою починає спиратися на колеса.
UPDATE - 2
"Mars Reconnaissance Orbiter" зміг сфотографувати MSL "Curiosity" під час спуску!
Важливе зауваження -- головна камера MRO, HiRISE, лінійна. Тобто, її матриця одномірна, а розгортку вздовж другого виміру робить орбітальний рух апарата. Тому її фото -- довгі і вузькі.
Фрагмент такого фото, із марсоходом під парашутом, та його тепловим екраном:
 |
| Фрагмент фото з MRO, видно "Curiosity" та його тепловий екран, який було відстрілено десь перед тим. (c) NASA/JPL/University of Arizona Деталі про це фото -- на сайті камери. |
Повністю смужку-фото можна побачити тут: "A "long" view of the Curiosity Descending image". Вона занадто висока, щоб я наважився вставити її в цьому пості. :-)
Варто задуматися над рівнем техніки -- один космічний апарат, на орбіті Марса, зміг зловити (хоч і на краю поля зору), інший, що в той час падав скрізь рідесеньку марсіанську атмосферу із швидкістю порядку 100 м/с. Все це -- повністю автоматично.
UPDATE - 3
Нагадую, керувати процесом вони не могли -- задалеко, світло йде ~14 хв, тому тільки спостерігали.
Субтитри до відео якісь неадекватні, тому за транскриптом краще дивитися сюди: "Six Wheels on Martian Dirt!".
А ось фото натовпу, який дивиться трансляцію-1, 2.
UPDATE - 4, і, думаю, останній тут
 |
| Найкраще поки що зображення з марсохода. (c) NASA / JPL / MSSS |
Поверхня, на якій стоїмо, плоска, ледь нахилена, кут довгої вісі: -3.6 градусів, короткої (ліво-право) -- 2.
Гора по центру -- центральний пік кратера Гейла, до якого, можна сказати, і летіли. (Посадка свідомо трішки в стороні, на гладкій поверхні -- добре вміти їздити). До нього -- 6 км.
Недоліт 2 км відносно центру посадочного еліпса, в сторону на пару сотень метрів. (Якщо я правильно зрозумів). Хороший результат. І відносно обіцянки інженерів: очікувані розміри посадочного еліпса -- 20х7; і чисто емоційно -- нічого так собі попадання із віддалі в пару сотень мільйонів кілометрів.
Координати, за попередніми даними: -4.5895 S, 137.4417 E.
Вся апаратура успішно пройшла післяпосадочні тести, все ОК.
Цитата від Емілі з Planetary Society:
- Grotzinger told a funny story, about how, before landing, the science team (406 of them!) were presented with the opportunity to choose whether to have the rear or forward facing hazcam image come down first. The engineers assumed the scientists would want the front haz view, which would be less obstructed by hardware. The scientists said, no way, that first image is not about science; it's about seeing wheels on the dirt. So show us an image that contains more hardware. This isn't the first time on this mission that the engineers have been thinking more like scientists and the scientists more like engineers.
Як я їх розумію!!! :-)))))
Перша повноцінна панорама очікується цього тижня, перші серйозні переміщення, після всіх тестів та перевірок -- в кінці серпня.
Перша повноцінна панорама очікується цього тижня, перші серйозні переміщення, після всіх тестів та перевірок -- в кінці серпня.
(Перерахувавши кількість посилань на роботи однієї і тієї ж людини.) Чергова подяка Емілі (Emily Lakdawalla ) з Planetary Society! Без її титанічного труда взнавати подробиці поточних міжпланетних місій було б на порядки складніше!
Немає коментарів:
Дописати коментар