 |
| (с) JPL |
На жаль, з одного боку -- із часом дуже зле, з іншого особливо цікавого поки нічого не відбувається (або поки не публікується), а доступних джерел інформації в Інтернеті багато. Тому дуже коротко, лише їх огляд.
Список джерел
- Почну із посилання на своє улюблене "Планетарне товариство". Зокрема --- їх блог, де безліч чудових статей про події в Сонячній системі. Дуже рекомендую! Як читати, так і приєднуватися --- вони таки трохи впливають на (зараз -- катастрофічну) ситуацію із фінансуванням цієї сфери досліджень.
- Група ВКонтакті: "Curiosity - марсоход" від Виталия Егорова --- найкращого російськомовного популяризатора тематики. Крім власне Curiosity, завдяки йому вдалося знайти "покійний" Марс-3! Вартує уваги його блог в ЖЖ: "Открытый космос Зеленого кота". Для любителів, має також аккаунт в твіттері. Детальніше історію пошуків Марс-3 можна почитати тут: "Как мы искали Марс-3" --- рекомендую!
- Буває, і на Хабрі про Curiosity пишуть.
- Слідкувати за переміщенням можна тут: "http://curiositylog.com/". Цитата: "Curiosity Rover at Gale Crater -- last reported position at 2013 AUG 30 17:09:51 UTC", зразу із посиланням на карту.
- Славний http://www.unmannedspaceflight.com/. Зокрема, "Topics related to the Mars Science Laboratory, Curiosity".
- The New York Times уважно слідкує за прогресом марсохода: "Mars Curiosity Rover Tracker".
- Ось тут --- каталог сирих зображень, по-сольно.
- Нарешті, вартують уваги й офіційні прес-релізи та твіттер.
Коротко про
"Yes, it was once a Martian lake: Curiosity has been sent to the right place", Emily Lakdawalla, 2013/03/12. Прес-конференція, де оголошується, що є серйозні докази, що на місці посадки колись, давним-давно, текла вода. Каміння, знайдене там, могло сформуватися лише в проточній воді, за помірних температур та pH.
"LPSC 2013: Sedimentary stratigraphy with Curiosity and Opportunity", Emily Lakdawalla 2013/03/20. Розповідь про доповіді за результатами роботи марсоходу на конференції "LPSC 2013".
Згадується особливості стратиграфії там, де проїжджав MSL, зокрема --- велика кількість конгломератів і, навіть, піщаників. З розміру крупинок (5-10мм) та його розподілу (близького до нормального), оцінено, що глибина води, в якій вони формувалися, складала 0.03-0.9 м, а швидкість потоку --- 0.2-0.75 м/с. Детальніше --- див. згадану статтю, там багато цікавих нюансів!
Друга частина статті присвячена поточній роботі Opportunity.
"LPSC 2013: watery Martian minerals", Emily Lakdawalla, 2013/03/28. Огляд декількох доповідей з тієї ж конференції. Не про Curiosity --- про Марс взагалі. Зокрема, дані по складу глин, які свідчать --- явно мала місце дощова ерозія, тобто, принаймні протягом мільйонів років, середовище було достатньо вологим.
 |
| Шаруваті схили Hellas basin (низини), які містять різні за складом глини. Клікабельно! А потім -- зумабельно, тому що інакше -- не той ефект. :-) (с) NASA / JPL / UA |
Третя стосувалася цікавої території, Mawrth Vallis, місця, перспективного з точки зору збереження слідів колишнього життя, і цікавого самого по собі --- воно було поміж п'яти кандидатів для посадки Curiosity.
Всі три публікації дуже цікаві, на жаль, мені бракує знань і часу, щоб фахово переказати --- дивіться в оригіналі!
Російськомовний звіт про ту ж конференцію див. тут "Curiosity превосходит ожидания создателей". Автор, який підписується Zelenyikot, він же --- Виталий Егоров, зробив дуже багато для популяризації досліджень Сонячної системи взагалі та Марсу зокрема. Особливо поміж людей, які володіють російською, не володіючи англійською. Дуже рекомендую його групу ВКонтакті: "Curiosity - марсоход".
Зокрема, розказано про принципи роботи окремих приладів, про те, як створюються кольорові зображення, про результати спектрометра нейтронів DAN та альфа-протонного спектрометра рентгенівських променів APXS.
"Curiosity update, sol 227: Some sharpshooting and a dusty deck" -- фотографія пилюки, якою потроху покривається Curiosity, та анімація роботи лазера ChemCam.
"Tides of light and ice: Water and rock made from snowmelt on Mars". Знову про Марс взагалі. Розповідь про теоретичну роботу, де моделювався Марс. Робота, потенційно, може бути дуже значимою. Показано, що виявлені сліди води цілком могли сформуватися під час дуже коротких в геологічному сенсі "вологих" періодів. Детально переказувати не буду, але дослідження цікаве! Зокрема, воно вказує --- схожі за виглядом геологічні формації могли виникнути на Марсі за зовсім інших умов, ніж на Землі.
Важливо, що моделювання дає ряд прогнозів, які Curiosity зможе перевірити. Так що будемо бачити, наскільки результати цього моделювання стосуються реальної історії Марса.
"Opportunity and Curiosity updates: Rolling and drilling and a little wear on the wheels", Emily Lakdawalla, 2013/05/20. В той час марсоход потроху закінчував свою діяльність в околицях місця посадки та готувався до подорожі. Колеса вже із слідами зносу, але оператори наголошують --- ці, хоча й помітні візуально, ямки --- абсолютно безобідні.
 |
| Сліди зносу на колесах. Клікабельно! Сол 275, 15 травня 2013. Камера MAHLI. (с) NASA / JPL / MSSS / Ed Truthan |
"Curiosity update, sol 295: "Hitting the road" to Mount Sharp", Emily Lakdawalla, 5 липня 2013.
Повідомлення про те, що марсохід, в основному, завершив із Glenelg та готується до подорожі. Марсохід також випробував практично всі свої системи. До гори, яка є його первинною науковою ціллю, залишилося 8 км. Свердління, підготовка зразків та передача їх SAM і CheMin, зайняли значно менше часу, ніж попереднього разу (в чотири рази і втричі, відповідно). Досягнуто це як завдяки збільшенню досвіду та довіри до техніки, так і активнішому використанню автономії. Крім того, почали використовувати можливість "брати зразки із собою" -- продовжувати працювати із забраним зразком під час руху.
Поміж найближчих планів згадується сканування спектрометром нейтронів границі між Sheepbed і Gillespie, повторний візит до Point Lake, щоб виконати "контактні" дослідження -- попереднього разу попри нього тільки проїхали та до Shaler -- відклади там дуже нагадують осадові відклади у потоках.
 |
| Згаданий Point Lake (в білому квадраті), який знаходиться посеред "формації" Gillespie (середина зображення), що, у свою чергу, перекривається з Sheepbed, де в момент фотографування знаходився Curiosity. Фото з точки John Klein, сол 193. Ось тут можна зробити віртуальну екскурсію по цьому місцю! (c) NASA / JPL-Caltech / Malin Space Science Systems / www.midnightplanets.com |
"Keeping up with Curiosity, almost a year after landing", Emily Lakdawalla, 1 серпня 2013.
Марсохід активно рухається, намагаючись не відволікатися навіть на "апетитні" місця. Середня швидкість складає 60-70 метрів за поїздку. Не дуже багато, навіть в порівнянні із MER Spirit та Opportunity, але оператори тільки вчаться. Вартує уваги посилання на 3D анагліфи орбітальних фото місцевості, де зараз знаходиться Curiosity.
Попередня: "Curiosity is copying Cassini's tricks!" (3 серпня) і більш детальна та ґрунтовна: "Movie of Phobos and Deimos from Curiosity: super cool and scientifically useful" статті про проходження Фобоса по Деймосу, з точки зору Марсоходу. (Cassini згадується в назві першої із них, бо він дуже любить передавати з околиць Сатурна такі "сімейні портрети" :)
Задача зробити такі астрономічні фото з поверхні Марсу -- далеко нетривіальна. Перша проблема має корені якраз в тому, для чого ці фото взагалі робилися. Потрібні вони, щоб уточнити орбіти марсіанських супутників. (При тому вони ще й ефекті, але це -- побічний ефект :-) Тобто, визначити, куди точно направляти камеру не є просто. Особливо, враховуючи, що камера знаходиться на дорожезному пристрої, котрий, у свою чергу -- на іншій планеті, займаючись там багатьма різними дослідженнями. Слід запрограмувати її так, щоб вона, навівшись, "вела" супутник, який, як бачите, рухається швидко, при тому не пошкодити ні її, ні ще щось на марсоході та не вступати в конфлікт із іншою його діяльністю. Наступна проблема --- віддаль до Землі. Передати всі фото в повній якості не вдасться -- канал потрібний і для значно пріоритетніших речей. Доводиться хитрувати -- стискати, передавати не весь кадр і т.д. і т.п. Детальніше див. згадані статті.
З того ж "сімейства" ще одна стаття: "A special Phobos eclipse", 2013/08/20, від того ж автора, яка розповідає про фотографування Фобоса по диску Сонця, під час якого зафіксовано, як тінь від цього крихітного супутника накрила Curiosity:
Також в статті -- анімації тіні Фобоса із космосу.
"Curiosity's first year on Mars: Where's the science?", 2013/08/07, Emily Lakdawalla. Автор відповідає на часте питання -- чому, власне, після року роботи на Марсі, так мало (додам від себе неявну частину запитання --- пафосних) наукових результатів.
1. Насправді, дуже важливим результатом є те, що марсохід підтвердив прогнози, зроблені з орбіти. Адже, направили його саме туди, через те, що орбітальні дані свідчать -- саме там колись була рідка вода, при чому вона текла, і вона мала цілком помірну, близьку до нейтрального, pH. Саме по собі воно є цінним результатом -- підтвердження, що науковці достатньо добре розуміють Марс, щоб робити правильні висновки із орбітальних даних. Цитуючи Емілі, "I'm just thanking them and breathing a huge sigh of relief that we seem to understand the orbital data well enough to have gotten that right. It's surprisingly rare, in planetary science, to be right."
2. На момент публікації вийшло 4 статті (всі в Science) --- про радіацію на етапі перельоту, про каміння біля місця посадки, яке явно формувалося в проточній воді, і дві (1, 2), які обговорюють ізотопний склад атмосфери.
3. Важлива задача, яку вирішували протягом того року --- навчитися користуватися цим дорожезним і дуже складним інструментом. Зокрема, навчитися ефективно їздити. (Згадайте, як зростали із часом можливості Opportunity, не зважаючи на його фізичну деградацію!) Будь хто, хто вчився, хоча б, працювати із власноруч написаною програмою чи іншим саморобним інструментом, може оцінити, в чому проблема.
Приклад з іншої статті: 335-го сола було завантажено калібрувальні дані для програмного забезпечення автономного переміщення для комп'ютера B. Потрібно це тому, що його навігаційні камери (B Navcams) поводяться трішки по іншому, ніж камери комп'ютера A, зокрема, по іншому змінюють своє положення від теплових коливань. Випробування його відбулося аж 372-го. Звідтіля ж (сол 371, 21 серпня): "To allow this longer drive, some of the pre-drive science observations had to be deleted. In addition, we don't have time for the post-drive MAHLI stowed image. While removing these observations is frustrating, we all agree that driving has top priority."
4. Curiosity --- завдяки, поміж іншого, своїй високоточній системі посадки (SkyCrane), перший робот, який сів у безпечному для посадки місці, поруч із дуже науково цікавою ділянкою, сідати на яку відверто небезпечно. Зараз його основна задача -- доїхати до центрального піку. Основна геологічна робота розпочнеться там.
5. Марс --- вже відносно досліджене місце. Коли інший світ бачать вперше, кожне фото -- джерело відкриттів, а зразу і публікацій --- як тільки вдається зв'язно сформулювати, що там на фото (чи в показах хроматографа, чи ще якогось приладу). Зараз ключовим є ретельне дослідження --- яке каміння, як лежить, з чого складається. На підставі таких даних будуються моделі, перевіряються і т.д. і т.п. Аж тоді можна робити якісь висновки. Робота повільна і вимагає великої ретельності. Публікації ще попереду. Аналогічний аналіз даних MER Spirit та Opportunity займає роки.
Ще одна цікава серія публікацій: один із операторів Curiosity, Ken Herkenhoff, веде свій блог із короткими нотатками про поточну активність марсохода взагалі, та команди, де він працює --- спеціалістів ChemCam/Mastcam/MAHLI/MARDI , зокрема. Емілі зібрала серію його постів на одній сторінці, за період Сол 1 --- сол 324, та сол 326 --- сол 372. Пообіцяла робити такі компіляції і надалі.
Групу Виталия Егорова описувати не буду -- просто дивіться самі! Лише приклад, вчорашня нотатка із дуже інтригуючим фото:
 |
| Прохід Фобоса по Деймосу, з точки зору Curiosity. Швидкість руху -- приблизно реальна. Сол 351, 1 серпня 2013. (с) NASA / JPL-Caltech / Malin Space Science Systems / Texas A&M University |
З того ж "сімейства" ще одна стаття: "A special Phobos eclipse", 2013/08/20, від того ж автора, яка розповідає про фотографування Фобоса по диску Сонця, під час якого зафіксовано, як тінь від цього крихітного супутника накрила Curiosity:
 |
| Ліворуч вверху -- прохід Фобоса по диску Сонця, як він бачився Mastcam, все решта -- анімація з Hazcam, що зафіксувала тінь, яка вкрила марсохід під час цього. Сол sol 368 (19 серпня 2013). (c) NASA / JPL / MSSS / Emily Lakdawalla |
"Curiosity's first year on Mars: Where's the science?", 2013/08/07, Emily Lakdawalla. Автор відповідає на часте питання -- чому, власне, після року роботи на Марсі, так мало (додам від себе неявну частину запитання --- пафосних) наукових результатів.
1. Насправді, дуже важливим результатом є те, що марсохід підтвердив прогнози, зроблені з орбіти. Адже, направили його саме туди, через те, що орбітальні дані свідчать -- саме там колись була рідка вода, при чому вона текла, і вона мала цілком помірну, близьку до нейтрального, pH. Саме по собі воно є цінним результатом -- підтвердження, що науковці достатньо добре розуміють Марс, щоб робити правильні висновки із орбітальних даних. Цитуючи Емілі, "I'm just thanking them and breathing a huge sigh of relief that we seem to understand the orbital data well enough to have gotten that right. It's surprisingly rare, in planetary science, to be right."
2. На момент публікації вийшло 4 статті (всі в Science) --- про радіацію на етапі перельоту, про каміння біля місця посадки, яке явно формувалося в проточній воді, і дві (1, 2), які обговорюють ізотопний склад атмосфери.
3. Важлива задача, яку вирішували протягом того року --- навчитися користуватися цим дорожезним і дуже складним інструментом. Зокрема, навчитися ефективно їздити. (Згадайте, як зростали із часом можливості Opportunity, не зважаючи на його фізичну деградацію!) Будь хто, хто вчився, хоча б, працювати із власноруч написаною програмою чи іншим саморобним інструментом, може оцінити, в чому проблема.
Приклад з іншої статті: 335-го сола було завантажено калібрувальні дані для програмного забезпечення автономного переміщення для комп'ютера B. Потрібно це тому, що його навігаційні камери (B Navcams) поводяться трішки по іншому, ніж камери комп'ютера A, зокрема, по іншому змінюють своє положення від теплових коливань. Випробування його відбулося аж 372-го. Звідтіля ж (сол 371, 21 серпня): "To allow this longer drive, some of the pre-drive science observations had to be deleted. In addition, we don't have time for the post-drive MAHLI stowed image. While removing these observations is frustrating, we all agree that driving has top priority."
4. Curiosity --- завдяки, поміж іншого, своїй високоточній системі посадки (SkyCrane), перший робот, який сів у безпечному для посадки місці, поруч із дуже науково цікавою ділянкою, сідати на яку відверто небезпечно. Зараз його основна задача -- доїхати до центрального піку. Основна геологічна робота розпочнеться там.
 |
| Зображення гір, Aeolis Mons, до яких прямує марсохід. Сол 343 (c) NASA / JPL / MSSS |
5. Марс --- вже відносно досліджене місце. Коли інший світ бачать вперше, кожне фото -- джерело відкриттів, а зразу і публікацій --- як тільки вдається зв'язно сформулювати, що там на фото (чи в показах хроматографа, чи ще якогось приладу). Зараз ключовим є ретельне дослідження --- яке каміння, як лежить, з чого складається. На підставі таких даних будуються моделі, перевіряються і т.д. і т.п. Аж тоді можна робити якісь висновки. Робота повільна і вимагає великої ретельності. Публікації ще попереду. Аналогічний аналіз даних MER Spirit та Opportunity займає роки.
Ще одна цікава серія публікацій: один із операторів Curiosity, Ken Herkenhoff, веде свій блог із короткими нотатками про поточну активність марсохода взагалі, та команди, де він працює --- спеціалістів ChemCam/Mastcam/MAHLI/MARDI , зокрема. Емілі зібрала серію його постів на одній сторінці, за період Сол 1 --- сол 324, та сол 326 --- сол 372. Пообіцяла робити такі компіляції і надалі.
Групу Виталия Егорова описувати не буду -- просто дивіться самі! Лише приклад, вчорашня нотатка із дуже інтригуючим фото:
 |
| Деталі --- в нотатці "Откуда норы на Марсе? :)" ;-) |
Поки --- все. Продовжуємо слідкувати. Із нетерпінням очікуємо сенсацій. Від біди, просто добротні наукові результати теж зійдуть.
Немає коментарів:
Дописати коментар