понеділок, 26 грудня 2016 р.

Curiosity -- короткий огляд 9

Увага, це старий текст, написаний на початку 2015-го! З того часу не мав можливості до нього повертатися, але викидати шкода, тому трішки відредагував і викладаю. Найближчі дні буде ще продовження історії з нього до поточного моменту та ще кілька неопублікованих "космічних" текстів початку 2015-го.

Покинули ми Curiosty на початку 780-х солів. В процесі роботи в останній області, Confidence Hills, розпочалися проблеми із "рукою". Зокрема, не зразу змогли закрити кришку мікроскопа MAHLI. Це могло привести до запилення об'єктиву, тому використання маніпулятора обмежили, до вияснення причини проблем. Паралельно відбувалася підготовча робота до зустрічі із кометою Siding Spring. 780-го марсохід вирушив далі, до Pahrump Hills, проїхавши 22 метри:
Сол 780, місцевість Book Cliffs, NavCam.
(c) NASA / JPL / Emily Lakdawalla
Саме в місці, сфотографованому вище, марсохід і зустрічав комету.



До речі, в руху процесі фотографували поверхню під корпусом із допомогою Mars Descent Imager.

Під час підготовки до 781-го сола, Земля нагадала, що цілком може впливати на марсіанські події, і особливо -- на плани людей. Великий землетрус мало не зірвав планування. Хоча, тут і землетрусу не треба. Скажімо, гроза 827-го сола теж заважала отримати дані для планування 828-829 ("Sols 828-829 update from Ryan Anderson: Looking Closer at the Chinle Outcrop (3 December 2014)").

В околицях Pahrump Hills марсохід залишився надовго. Цю область добре видно з орбіти, вона складається із метрів семи осадових порід, і є найнижчим видимим шаром гори Шарпа, до якої й прямує станція.

Pahrump Hills на передньому плані, гора Шарпа -- в фоні. Сол 752.
(c) NASA / JPL / MSSS / Emily Lakdawalla
Ось маршрут його "допитливих блукань":

Маршрут Curiosity, соли 751-802. Коло перше.
(c) NASA / JPL / UA / Phil Stooke
Маршрут Curiosity, соли 799-864. Коло друге.
(c) NASA / JPL / UA / Phil Stooke
Як видно із карт вище, це перша ділянка, де Curiosity може працювати, як справжній геолог -- розглянутися, повернутися до цікавих місць декілька раз, тощо -- нарешті не біжучи кудись хронічно. (Критика далася взнаки? :-)

Pink Cliffs. Фото 780-го, досліджувалося MAHLI і APXS 807-го.
(c) NASA / JPL / MSSS / Thomas Appéré
В процесі роботи почали проявлятися сліди зношеності апаратури. Маленький лазер CheMin, який використовується для фокусування камери, перш ніж вмикати великий, основний, почав слабнути, потім взагалі "скис" (востаннє працював успішно 801-го). Доведеться викручуватися -- рішення ніби й існує, але це нові мороки і труднощі. Можна використовувати основний лазер (нова "прошивка" потрібна), можна вгадувати фокусну віддаль, робити кілька серій фото, і посилати на Землю лише ті, які в фокусі.
Прицілюємося - вогонь. Сол 833, оголення порід Chinle, ChemCam.
(c) NASA / JPL / LANL / Emily Lakdawalla


Зате вдалося успішно передавати дані через MAVEN -- якщо котрийсь із старих орбітальних апаратів вийде з ладу, буде робочий запасний варіант. (Станом на 813-й сол цим шляхом було передано 550 Мбіт даних!) Правда, неідеальний -- Mars Odyssey і Mars Reconnaissance Orbiter знаходяться на сонячно-синхронній орбіті, тому проходять над марсоходом в той самий час, а на MAVEN доведеться наводитися кожного разу наново. Але добре його мати. :-)

783-го марсохід успішно "зловив" комету Siding Spring, при чому, зразу Mastcam, Navcam і ChemCam RMI.

Марсіанське небо. Комета Siding Spring -- крихітна цятка, ліворуч зверху.
Сол 783, зразу після заходу Сонця (6:11 місцевого часу, 21:10 UT  19-го жовтня 2014 земного, але корабельного -- з врахуванням часу польоту світла, через пару годин після проходження кометою найближче до Марса, яке відбулося о 18:27).
Наведу, наслідуючи Емілі з The Planetary Society, фото ділянок, де марсохід проводив детальніші дослідження:
Book Cliffs, північна частина Pahrump Hills, камера дивиться на схід. Сол 812.

Оголення порід Chinle. Зверніть увагу на тонкі шари. (Там робилися спостереження ChemCam, зібрані в анімацію вище).
Зображення в повну роздільну здатність, 33Мб (!), див. за посиланням.
(c) NASA / JPL / MSSS / Elisabetta Bonora / Marco Faccin

Salsberry Peak.  (3D-анагліф див. тут )
(c) NASA/JPL/Caltech/MSSS

Краще зорієнтуватися допоможе ця схема:
"Топоніми"
(c) NASA/JPL/Caltech/MSSS, взято тут.

В кінці лютого 2014, через вихідні, марсохід трішки байдикував -- програма роботи була дещо розслабленою (вихідні + неможливо планувати аж дуже наперед). Паралельно передали на землю частину даних, які давно чекали на "флешці" марсоходу. Давно виявилося, якщо змушувати працювати людей без вихідних та ще й по марсіанському часу -- ефективність команди паде. Тому іноді станція таки байдикує.

Найбільше шедевральна картина фотографій того періоду роботи --- "скеля" Whale Rock:
Whale Rock, сол 842. Тонесенькі вивітрені пластинки. Які чудеса творить фантастична сухість повітря, слабка гравітація і відсутність життя...
(с) NASA / JPL / MSSS / Emily Lakdawalla
Воно ж зблизька:

Whale Rock під мікроскопом. Сол 860 (7 січня 2015), MAHLI. Поле зору ~4 см, білі крупинки розміром приблизно 300 мкм. Зображення отримано накладанням кількох фото MAHLI із різною фокусною віддаллю.
(c) NASA / JPL / MSSS
865-го, поміж інших спостережень, SAM знову "нюхав" метан. (По метан -- окремим постом).

868-го спробували зробити попередню міні-свердловину, в точці, названій Mojave. Камінь почав тріскатися. Як би там не було, свіжі сколи дослідили наявною апаратурою, аж по ChemCam. Але для свердління обрали нову ціль. Однак, не встигли приступити -- протягом  солів 873-879 проводилося оновлення програмного забезпечення Curiosity.
Mojave розтріскався... 867 сол, або 13 січня 2015. Діаметр -- 1.6 см.
(c) NASA/JPL-Caltech/MSSS

Як би там не було, станом на 873-й сол, марсохід завершив другий обхід області Pahrump Hills, із всіма належними дослідженнями, опинившись майже там, де й два місяці перед тим. (Деталі маршруту див. за посиланнями внизу, зокрема, в блозі Ken Herkenhoff). На останок ще занявся свердлінням. А перед тим знову сфотографував себе:

Марсохід за роботою. Присипаний пилюкою :-). Сол 868, 14 січня 2015.
(c) NASA / JPL / MSSS / Elisabetta Bonora / Marco Faccin
Попереднє оновлення пройшло успішно, поміж іншого з'явилася можливість використовувати Inertial Measurement Unit під час свердління, оцінюючи, як зсувається марсохід, та покращилася автономна навігація.

880-го в місці Mojave2, почистили від пилюки, провівши виміри APXS та фотографування MAHLI до і після, після чого здійснили тест на навантаження -- міцно притиснули "рукою", щоб перевірити, чи нічого не сунеться, не ламається і т.д. Порода витримала.

881-го просвердлили "попередню" дірку, використовуючи більш делікатний режим. Матеріал виявився дуже м'яким, хоча й менш крихким, ніж Mojave.

882-го нарешті провели повноцінне свердління. Сумарно воно зайняло 10 хвилин.

883-го досліджували отриману дірку та матеріал, добутий із неї, всіма доступним інструментами, навіть вночі, підсвічуючи світлодіодами (правда, аж 895-го).

884-го матеріал було передано CheMin, який аналізував зразки 885-го.  Лабораторія ця, як і SAM, дуже ненажерлива, тому довелося витрачати час на перезарядку батарей. Але 886-го знайшли трішки енергії на ChemCam -- досліджували дірку, стріляючи лазером всередину і навколо.

887-го був насиченим, дослідили APXS місце, куди заплановано висипати зайвий матеріал із ковшика, добутий під час свердління, засипали матеріал в SAM, розпочали аналіз -- нагріваючи, та газовим хроматографом нюхаючи, що ж виділилося. Решту непросіяного матеріалу викинули.

888-го  сфотографували "купу сміття" мікроскопом MAHLI, та провели цілонічну інтеграцію вимірів APXS(чим довше він працює, тим кращі результати). Перезаряджалися, знову ж таки.

889-го трохи фотографували, перезаряджалися.

890-го знову працювала CheMin і трішки, на залишках енергії, ChemCam.

891-892 -- запасли трішки зразків із  Mojave2 в двох комірках SAM для подальшого аналізу, за нагоди -- щоб не затримуватися в цьому місці. 893-го трохи фотографували.

894-го Викинули просіяні зразки, почистили турель "руки" від залишків, дослідили APXS висипане. 895-го фотографували весь той безлад, вночі фотографували свердловину та вхідний отвір CheMin, підсвічені світлодіодами.
Робоча область біля Mojave2 та весь супутній бардак. Фото 895-го сола.

896-го поїхали далі. Активні дії по свердлінню зайняли 17 солів, що доволі швидко! (Перебували там із 864-го, 31 сол, але решту часу Curiosity займався іншими справами, типу оновлення прошивок).

Попередні дані з CheMin свідчать про наявність ярозиту (jarosite), натякаючи, що середовище, де ці породи утворилися, було більш кислим, ніж місце утворення решти досліджених тут.


Додатково

  • NASA разом із Microsoft, розробляє нову програму, OnSight, яка дозволяє безпосередньо гуляти віртуальним 3D-Марсом, із використанням Microsoft HoloLens. Детальніше див. відповідний прес-реліз: "3D Simulation of Mars".

Література:

Звіти Ken Herkenhoff та його колег

  • Нотатки по-сольно можна почитати за наступним посиланням: "Astrogeology News". Немає особливого сенсу їх тут перераховувати. Однак найбільш оперативна інформація саме там! "Агрегуванням" їх  надалі зайнялася Емілі, в своїх статтях, на які посилання нижче.

Аналогічні звіти від Emily Lakdawalla

"Открытый космос Зеленого кота"

Дуже гарні огляди, від "Зеленого кота". Російською мовою, гарний підбір фото!

Додатково:

Немає коментарів:

Дописати коментар