Записки дилетанта: Церера -- наближаємося [update 2]

понеділок, 2 березня 2015 р.

Церера -- наближаємося [update 2]

Найближчий місяць кращих фото не буде -- станція тимчасово віддаляється, обігнавши Цереру по її орбіті -- хай тепер ще й гравітація планетки попрацює, гальмуючи "Dawn". Користуючись паузою, глянемо, що ж там було видно на момент наближення:

Церера. 19 лютого 2015, 46 000 км, 4 км на піксель. Зображення збільшено вдвічі відносно оригінального.
(c) NASA / JPL / UCLA / MPS / DLR / IDA

Емілі пробує проаналізувати побачене: "At last, Ceres is a geological world", зокрема, проводить чисельні порівняння із іншими схожими тілами, на загал - дуже рекомендую! Мені бракує кваліфікації, щоб якось оцінювати чи коментувати самостійно, однак на кілька речей увагу звернути хочу.

На Церері білі плями! Доволі яскраві (хоча й не сніжно білі, як могло б видатися -- поверхня сама по собі доволі тьмяна -- альбедо складає 9%), і все ще менші менші за один піксель, який складає приблизно 4 км, (видимий розмір на фото -- засвітка).

Церера. 19 лютого 2015, 46 000 км, 4 км на піксель. Зображення збільшено вдвічі відносно оригінального.
Інша сторона.
(c) NASA / JPL / UCLA / MPS / DLR / IDA

Таке враження, що знаходяться вони в кратерах. При чому, в одному кратері їх аж дві!

На супутниках планет-гігантів багато характерних кратерів, із вираженим краєм та центральним піком, однак плоским дном -- зверху холодно і лід достатньо жорсткий, щоб зберігати рельєф, а дно заповнюється більш пластичним, підігрітим нутрощами, (у свою чергу, розігрітими приливними силами), льодом. Однак, величезний кратер, трішки нижче і праворуч від центру, на першій фото, неймовірно плоский, при тому, ще й відносно молодий (поверх нього є тільки малі свіжіші кратери), але не має ні виражених країв, ні центрального піку. Виглядає він, по сукупності, дуже дивно!

В блозі Зеленого Кота нагадують, що з кількох точок поверхні виділяється водяна пара (див., також тут, після слів "Може мати слабеньку атмосферу"). Цікаво буде подивитися, з яких саме утворів вона "фонтанує". Якщо таки вдасться це вияснити, звичайно -- нагадаю, що Dawn не пристосований для "атмосферних" досліджень...

Update

От тільки запостив, з'явилося оновлення. НАСА провело прес-брифінг, на якому поділилося всіма останніми фото (хоч і дещо "зіпсутими": змінені пропорції -- сплюснуту Цереру зробили круглою, збільшено вдвічі відносно оригінальної роздільної здатності, найсвітліші пікселі зробили білими, jpeg, і т.д.), а Емілі "повернула" сплюснутість та зробила анімацію:

Церера. Обертається. 27 фото від "Dawn", дві із них вище. 19 лютого 2015, 46 000 км, 4 км на піксель.
(с) NASA / JPL / UCLA / MPS / DLR / IDA / Emily Lakdawalla

Також опубліковано новіше зображення, коли станція дивилася на планетку ззаду:

Церера. Вид ззаду. 25 лютого 2015, 40 000 км, 3.7 км на піксель.
(с) NASA / JPL / UCLA / MPS / DLR / IDA

Стаття Емілі містить також 3D-анагліф, хто має 3D окуляри -- подивіться в оригіналі: "Watch Ceres rotate: A guide to interpreting Dawn's images", хоча розглядання вимагає певних зусиль, через обмеження вихідного матеріалу, трьохмірність умовна.

Наступний "серпик" мали сфотографувати 1 березня (23% освітлено), а чергова фотосесія очікується 10 квітня (теж серпик, 17%).