Записки дилетанта: Rosetta -- весна 2015

вівторок, 15 серпня 2023 р.

Rosetta -- весна 2015

[Це старий пост, який я знайшов у чернетках та публікую після мінімального редагування. Фото, все ж, гарні!]

Над-близький проліт 14 лютого 2015 року виявив проблему -- мало того, що станція мусила летіти так, що сонячні батареї, як великі вітрила, ловили кометні викиди, (в нормі проліт організовують так, щоб площина батарей була паралельною до потоку), порушуючи стабільність, так ще й система навігації почала погано себе поводити -- ще дві години до найближчої віддалі, кількість "пилинок" стала такою, що система орієнтації по зорях не могла зафіксувати достатньої їх кількості. Автоматика переключилася на запасну (вона ж не знала причини проблем :-), але і запасну чекала та ж доля. Заледве не дійшло до "безпечного режиму", при якому виміри б припинилися -- позбавляючи нас неоціненних даних. Зокрема -- фото:

Шість кілометрів до поверхні комети Чурюмова-Герасименко. Роздільна здатність -- 11 см на піксель! Видима область -- 228 x 228 м. Темна пляма внизу-по центру -- тінь від "Розетти" (завдяки пів-тіням, пляма має розмір 20 х 50 метрів, значно більший, ніж сама станція, але повної тіні -- точки, де станція закрила б собою все Сонце, немає, хоч його видимий диск там і в 2.3 рази менший, ніж на Землі).
14 лютого 2015 (оце любов ;-), 12:39 UT. Клікабельно! .
(c) ESA/Rosetta/MPS for OSIRIS Team MPS/UPD/LAM/IAA/SSO/INTA/UPM/DASP/IDA

Для орієнтації, зображено наступний регіон комети:

Комета в різних масштабах. Праворуч внизу -- якраз фото вище (повернене на 90 градусів -- тінь від станції ліворуч). Видно, як роздільна здатність впливає на сприйняття тих самих елементів рельєфу. (Для проби -- виберіть собі якесь утворення на фото праворуч зверху і порівняйте його із виглядом праворуч внизу. В обох випадках камера одна -- NavCam. Звичайно, краще це робити на зображенні в повній роздільній здатності -- клікайте :-)
(c) NAVCAM: ESA/Rosetta/NAVCAM – CC BY-SA IGO 3.0; OSIRIS: ESA/Rosetta/MPS for OSIRIS Team MPS/UPD/LAM/IAA/SSO/INTA/UPM/DASP/IDA

Навколо тіні станції спостерігається цікавий ефект -- місцевість яскравіша. "Співпадіння? Не думаю." Це відоме явище, яке англійською називається opposition surge (і тут: "Opposition+Surge" та просто зробіть пошук за зображеннями в Гуглі) -- опозиційний ефект або ефект Зелігера. Реголіт, який покриває поверхню, підсвічений строго ззаду станції -- інакше б ми не бачили тіні від неї. Тому тіні від всіх його часто ховаються за самими часточками, і ми бачимо максимально підсвічену їх поверхню. Також, якусь роль може відігравати когерентне розсіювання назад (coherent backscattering) -- цікавий хвильовий ефект, викликаний "подорожуванням" променя між частками поверхні, співмірними за розміром із довжиною хвилі світла, який підсилює відбиті строго назад промені. (Детальніше див. посилання.)

В кінці лютого 2015, NavCam фотографував комету для допомоги ультрафіолетовому спектрометру ALICE -- для контексту і перевірки, чи правильно навели на комету. І ось що із цього вийшло:

Комета. 25 лютого 2015 -- ліворуч зверху, 26 -- праворуч зверху, 27 -- нижні. Віддаль 80-100 км. Сонце майже за станцією -- фазовий кут малий. Витримка 2 с, ядро пересвічене, але зате добре видно джети.
(с) ESA/Rosetta/NAVCAM

Приємна новина для кометологів-любителів --- ESA відкриває доступ до сирих, повноцінних, зображень із NavCam, разом із всілякою метаінформацією, типу віддалі до ядра, витримки, часу фотографування, тощо. Формат -- PNG, щоб зразу подивитися та FITS і PDS для професіоналів. Доступні поки по 2 липня 2014, обіцяють викладати регулярно, поки не досягнуть відставання у 6 місяців (щоб науковці, які працюють із станцією, мали якийсь час на дослідження, перш ніж інші групи зможуть включитися в конкуренцію за результати. :-) З часом планується включити дані з камери OSIRIS та інших приладів. Подробиці див. у прес-релізі: "Introducing the NAVCAM image browser", зображення тут: "Archive image browser"

Зразу і ще один ракурс: