Казочка про гідру -- Guest post

На жаль, під Новий Рік вся моя техніка почала на мене ображатися. Добре, що хоч не вся одночасно, даючи можливість частково компенсувати. Однак поповнення затримуються. Навіть прощання з минулим роком застрягло. :-)

В той же час, один мій товариш, дівчинка, яка зараз готується до ЗНО, зокрема -- вивчаючи біологію, за мотивами безсонної ночі, написала невеличку казочку. Вирішив поділитися нею: 

Curiosity, місяць четвертий

Хлоровані похідні метану,
виявлені SAM. Деталі в тексті
(c) NASA / JPL / GSFC

Коли ми покинули Curiosity, він ще тільки готувався внести перший зразок ґрунту в SAM.

Перш ніж рухатися далі, зауважу: мені лінь кожного разу розшифровувати всі ці абревіатури, типу SAM, MRO, REMS і т.д., та й, якщо це робити, текст стане непотребно довгим. Тому, зустрівши їх, звертайтеся, будь ласка до попереднього поста "Марс - MSL Curiosity" та посилань там. У ньому детально описано компоненти марсохода, їх будову та призначення.

Ще одне зауваження -- текст внизу, в значній мірі, робота компілятивна, оригінального матеріалу мало. На жаль, жорстоко бракує часу самому поколупатися в архівах "сирих" фото...

Місяць -- орбіти чужих світів

"Луна-10", разом із орбітальним блоком
(вверху) та власне штучний супутник
(внизу) (с) "Советская космонавтика:
Фотоальбом", 1981

СРСР зміг завоювати ще одне "вперше" -- вперше вивів космічну станцію на орбіту іншого небесного тіла. Хоча епоха лідерства, особливо -- безумовного (з точки зору обивателів), добігала кінця, але інерція -- страшна сила :-) Попереду було ще багато видатних, в тому числі -- не перевершених до цих пір, досягнень. При чому, не тільки формальний (як "Луноходи" -- єдині телекеровані роботи на Місяці), так і фактично (посадки "Венер" не повторені ніким, проби "Піонера-Венера", які випадково пережили посадку не рахуємо).

Для того, щоб завоювати пріоритет у виходу на орбіту нашого природного супутника, використали вже відпрацьований і відносно надійний блок Е-6, який забезпечив м'яку посадку на Місяць, замінивши посадочний апарат на "бочку з приладами", "найпростіший супутник Місяця". Назвали цю конструкцію Е-6С. Успіху передував лише один невдалий запуск -- 1 березня 1966 року станція застрягла на опорній орбіті, була обізвана (секретність...)  Космос-111, і 3-го березня впала назад. 

Міграція OSS в Lustre

Іноді виникає потреба перенести дані з OSS кудись. Оце "кудись" залежить від мотивів перенесення. OSS може потребувати обслуговування, може заплановано апгрейд. Він може бути в аварійному стані, і дані слід терміново з нього забрати. І тому подібне. 

Процедура такої міграції в Lustre є, вона добре описана в документації, доволі проста та надійна. Хоча, звичайно, страшно :-). Довелося робити її на практиці. Нижче описано міграцію з OSS на прикладі нашої системи, нічого суттєво нового, в порівнянні із документацією немає, просто "приклад з життя".

Вступ до технології CUDA

7 листопада 2011 року, рік тому, я розповідав про CUDA на семінарі нашого інституту, присвяченому суперкомп'ютерним обчисленням. Однак, з того часу ніяк не вдавалося зібратися запостити розповідь тут. Цього року під час того ж семінару, знову повернувся до теми CUDA, акцентуючи увагу на готових рішеннях -- бібліотеках. Паралельно усвідомив, що відтягувати далі не варто.

Презентація доповіді 2011-го року можна скачати тут. Звичайно, з того часу вона встигла вже дещо застаріти. Нова, яка містить скорочений та оновлений варіант попередньої доповіді, плюс розповідь, із прикладами, про деякі бібліотеки CUDA -- тут. І одна і друга містить певну кількість помилок та неточностей. Побачите їх -- пишіть мені!

Ліцензія, як і всіх матеріалів у цьому блозі, якщо не сказано іншого -- Creative Commons Attribution ShareAlike.

Перейду до того, що розповідалося. Текст нижче відповідає доповіді, писався так, щоб мені було зручно його промовляти, у наслідок чого не завжди підходить для представлення на письмі. Модифікував його зовсім трохи, тому сильно не гнівайтеся. :-)

Марсіанські хроніки -- Curiosity, перший квартал

Автопортрет.
(c) NASA / JPL / MSSS / LOLspeak by Emily Lakdawalla

Якось, після успішної посадки, (як після складного екзамену, тиждень не вірилося, що вже все, та ще й успішно!) та перших фото, не було можливості активно писати про роботу марсохода. Однак слідкувати за ним продовжував. Спробуємо підвести підсумок перших трьох місяців роботи.

Увага -- дуже багато фото та відео!

Якщо під фото пише "Клікабельно" -- варто таки клікнути і подивитися у більшому варіанті, якщо ж "КЛІКАБЕЛЬНО", то подивитися слід обов'язково -- зменшена версія (зазвичай -- найбільша, яку вдалося запхати) просто не передає необхідних вражень. 

CooCox CoIDE

Про оболонку CoIDE від CooCox вже згадувалося у попередньому пості. Вона проста та зручна, і вартує уваги, особливо для початківців у роботі з контролерами ARM Cortex-M. Поміж недоліків -- "Windows only", відсутність підтримки C++ "з коробки", при чому останнє легко виправити (хоча б частково).

Думаю, варто розповісти про неї детальніше. Щоправда, базові аспекти роботи, з одного боку, менш-більш інтуїтивні, з іншого, описані:

• Частина статті "STM32: Урок 1 - Настраиваем IDE" від Robocraft. В основному вона про підготовку власного середовища на базі Eclipse, але зачіпає і роботу з CoIDE. Навіть якщо поки що самостійно "збирати" середовище не планується, варто її прочитати, щоб краще розуміти механізми роботи IDE, їх взаємодію з компілятором та програматорами
• "Необходимый софт" від EasySTM32 -- налаштування і робота з CoIDE. Створення проекту, компіляція, прошивка

Тому нижче зосереджуся на деяких нюансах -- прикручування підтримки С++, робота із репозиторієм,  всілякі дрібні потенційні "граблі". Розглядаю CoIDE останньої,  на момент написання, версії, 1.5.1.

[Update від листопаду 2015 року. Частина, присвячена С (Newlib) та С++ runtime містить багато неточностей та помилок. Існує більш детальний та точний варіант: "Стандартна бібліотека C та SemiHosting (на прикладі STM32 і CoIDE)" і "C++ із ARM GCC + STM32 (+ CoIDE)", відповідно. Крім того, див. пост про нову версію CoIDE, 2.0.3 beta: "CoIDE 2".]