MSL Curiosity -- перші фото!

"Примарсився" успішно!

Спостерігав за трансляцією з центру керування. Вражень -- безліч, писати про них не вмію. Цікаво було спостерігати, як після підтвердження успішної посадки, хтось, (можливо -- керівник), регулярно нагадував працівникам, щоб від радості про свої пульти не забували, бо роботу ще не завершено. 

Скрін-шот першого thumbnail-а з "живої трансляції" (клікабельно, можна роздивитися всілякі цікаві подробиці):

та скріншот (звідтіля ж) першої отриманої в повній роздільній здатності фотографії:

Задня HazCam (про камери марсохода "Допитлива" див. попередню нотатку). Якщо я правильно зрозумів, це зображення отримано скрізь захисний ковпак, який відстрілюється аж після того, як піднята посадкою пилюка осяде. Видно колесо, згідно слів операторів, виглядають справними, значить може і їздити зможе :-)

Про всяк випадок, хто ще не зауважив чи не усвідомив: оце, абсолютно непоказне фото вище -- перший погляд на краєвид ще одного місця чужого світу, іншої планети.

Ніколи раніше така складна машина не сідала на поверхню іншого світу. Ніколи ні один спускний апарат не виконував такої складної процедури посадку. (Чому вона така складна, див. попередню нотатку.)

Вітання розробникам та науковцям!

Вітання JPL/NASA!

Вітання MSL "Curiosity"!

Та й всім небайдужим, не залежно від місця розташування та роду занять  -- теж вітання :-)

Марс - MSL Curiosity

(c) NASA

Є дуже серйозний привід відволіктися від розмов про древні міжпланетні місії.  Дуже скоро, 6 серпня 2012, 5:31 UTC (*1), завершиться чергова спроба посадити на Марс зонд землян, марсохід -- Mars Scientific Laboratory (MSL) "Curiosity" ("Допитливість" або "Допитливий" чи "Допитлива" -- всі космічні апарати, в англомовних країнах, традиційно,  жіночого роду). 

Момент напружений -- Марс угробив більше половини своїх  автоматичних дослідників. Марсохід великий,  дуже дорогий (2.5 мільярди доларів), містить безліч цікавих приладів, експериментів, як їх називають розробники. Для посадки використовується доволі складна система. Простіші, якими користувалися попередні успішні марсіанські місії, ("Вікінги", "Pathfinder/Sojourner", Mars Exploration Rovers (MER) "Spirit" та "Opportunity", "Phoenix"), не підходять -- він важкий та великий.  Якщо з ним щось станеться (а статися може безліч речей, хоча розробники постаралися передбачити максимальну кількість капостей), наступного чекатимемо довго. Десятиліття і більше. Можливо, дуже довго -- через кризу бюджет НАСА і так постійно урізається, аварія такого дорогого проекту може простимулювати подальші скорочення фінансування міжпланетних досліджень.

Як не смішно, я теж хвилююся. Ось і вирішив написати, яке чудо, (в тому чи іншому стані -- на шести колесах, у вигляді кратера, чи якомусь проміжному), буде на Марсі всього через кілька днів.

Curiosity на поверхні Марса. Малюнок. Сподіваюся, в реальності він теж справиться. (c) NASA

(Для лінивих -- можна почати з останнього відео, внизу поста, а вже тоді повернутися до тексту :)

Робота з EEPROM пам'яттю 24CXX -- Soft, AVR8

Відповідність пінів Ардуїно Mega2560 пінам
його контролера, ATmega2560.
  Клікабельно -- без того нічого не видно.
Взято з офіційного сайта, там же
таблиця відповідності.

В попередній нотатці працювалося із шиною I2C чисто програмно, але засобами Wiring -- бібліотек Ардуїно. Робити так не дуже елегантно і не дуже ефективно, хоча і просто.

На цей раз працюватимемо з I2C програмно, використовуючи безпосередньо засоби контролера (і трішки avr-libc, стандартної бібліотеки компілятора AVR-GCC).

Робота з EEPROM пам'яттю 24CXX -- Software, Arduino

А це ніжки, за які смикати ;-)
Мухоловка.

Щоб краще відчути "дух" I2C, реалізуємо його чисто програмно, самостійно смикаючи контролер за ніжки. Для початку, з використанням засобів Ардуіно ("мови" Wiring -- фактично С із "ардуїноспецифічними" бібліотеками).

В якій послідовності це слід робити, описано раніше: теорія та простенька практика.

Робота з EEPROM пам'яттю 24CXX -- Arduino Wire

Спробуємо скористатися описаною теорією та попрацювати з мікросхемками EEPROM пам'яті на практиці. Для простоти почнемо із бібліотеки Wire для Arduino, яка енкапсулює більшість технічних подробиць роботи із апаратурою. 

Працюватимемо із (єдиним наявним в мене :) Arduino Mega 2560 rev3. Суттєвих відмінностей для більш поширеного у нас Arduino Uno, крім як номерів пінів, до яких підключатися, немає.

Орієнтуватимемося на Arduino IDE 1 (1.0.1, якщо строго, але думаю це несуттєво). Надалі вважатиметься, що проблем з тим, щоб скачати оболонку, запустити її, під'єднати до комп'ютера Arduino, встановити відповідні драйвери, і заливати хоча б найпростіші прошивки, немає.

Робота з EEPROM пам'яттю 24CXX -- огляд

Виникла в мене короткотермінова потреба писати в EEPROM пам'ять (*0) серії мікросхем 24CXX на фоні довготермінової потреби освоїти роботу із мікроконтролерами. Хочу поділитися своїм досвідом. Нічого унікального в ньому немає -- все багато раз описано, але українською ще не бачив. Та й раптом комусь згодиться (хоча б мені, але пізніше :). 

Місяць - подивилися, можна і помацати

Посадочний апарат "Луна-9".
(с) НПО Лавочкіна.

Фотографії здалеку -- цікаво, але хотілося б глянути й зблизька. Тому задача м'якої посадки на Місяць постала дуже рано. Зокрема, американці на ранніх "Рейнджерах" встановлювали капсулу із сейсмометром, що мала вижити при майже-жорсткій посадці. Однак першими успіху досягнули радянські ракетники.  

3 лютого 1966 року станція "Луна-9" передала перші зображення поверхні Місяця та перші зображення поверхні іншого небесного тіла взагалі!

Як це виглядало -- спробую розповісти.