Перші дані, отримані MAVEN

(с) NASA/LASP/LM

MAVEN, прибувши, успішно розпочав свою діяльність. Зрозуміло, що, за самою природою місії -- вивчаються верхні шари атмосфери, ефектних швидких результатів не буде, але приємно, що робота в розпалі.

Загальмувавши 22 вересня, він опинився на доволі високій орбіті, 380 на 44600 км (період 35 годин). Зараз потроху знижує її: 24 вересня перицентр було знижено до 204 км, 26 вересня ще один маневр знизив період до 5.5 годин, висота апоцентру стала 8000 км, 2 жовтня його ще знизили, до 6400 км. 5-го  жовтня відбулося калібрування двигунів, 6/7 планувалася перевірка інструментів, 9-го заплановано останній маневр, потім, 10-11 відбудеться розгортання інструментів, після якого, в темпі, протягом 5 днів, проведуть попередні дослідження атмосфери Марса, щоб встигнути до зустрічі із кометою Siding Spring. Розібравшись із кометою, планується відтестувати Electra -- засіб зв'язку із поверхневими станціями, остаточно понизити перицентр та оголосити (заплановано на 8 листопада) про повну готовність до наукової роботи.

Перші фото від "індійця" MOM

Марс. MOM. Віддаль -- 74 500 км. 24 серпня 2014 р.
В кращому варіанті -- нижче. (c) ISRO

Успішно вийшовши на орбіту 24 серпня 2014 року, Mars Orbiter Mission потроху приступає до роботи. Станом на 3 жовтня ввімкнено всі 5 приладів: Mars Colour Camera,  Methane Sensor For Mars, Lyman Alpha Photometer, Thermal Infrared Spectrometer, Martian Exospheric Neutral Composition Analyzer.

Заплановано один повний цикл вимірів до прильоту комети Siding Spring 19 жовтня 2014, дослідження самої комети і один зразу після.

На дані від всіляких хитрих приладів, особливо -- стосовно метану, (MSM), ми всі дуже чекаємо. Але перше, що кидається в очі -- зображення.

MOM -- перша марсіанська Індії

Mars Orbiter Mission, Мангальян, на фоні Марса.
Малюнок. (c) Wiki

В рамках розвитку своєї космічної програми, а також, щоб втерти носа китайцям, із їхніми місячними станціями, Індія запустила станцію до Марса. Найближчі дні (~25 вересня 2014) у них заплановано вихід на орбіту. (Руки не доходили дописати). 24 вересня 2014 р. станція успішно вийшла на орбіту Марса.

Як би там не було, хоча технічно таке доступно багатьом країнами, поки досягнули співмірних результатів, крім Індії, змогли: СРСР (Росія за 23 роки не змогла нічого подібного зробити), США, Європа у образі ЄС. (Японія спробувала, але поки їм не вдалося.)  Крім того, в певному (дещо вразливому до критики), сенсі, можна сказати: Індія -- перша країна, якій вдалося успішно відправити станцію до, та вийти на орбіту Марса, з першої спроби. Детальніше ця тема розвивається тут.

Подивимося, що ж це за станція. Варто наголосити: зрозуміло, що вона зовсім простенька -- це перший такий запуск для індійського космічного агентства (ISRO). Тому, зокрема, і наукові інструменти -- швидше вторинні, головним є інженерна сторона питання. 

MAVEN

Малюнок MAVEN на фоні Марса. (c) NASA / GSFC

Ця осінь доволі бурхлива, з точки зору міжпланетних місій. "Розетта" активно працює з кометою Чурюмова-Герасименко, на листопад планується висадка її  спускного апарату, "Philae". Інша комета, Siding Spring (C/2013 A1), з хмари Оорта, в жовтні буде пролітати повз Марс, даючи можливість дослідити її, "на халяву", всім тим зоопарком орбітальних апаратів, що працює біля цієї планети. Крім того, до Марса прибули ще дві орбітальні станції --- 21/22-го вересня успішно загальмував та вийшов на орбіту Марсу, американський MAVEN, а за кілька днів вийшов на орбіту індійський MOM -- Mars Orbiter Mission. Про останній трохи пізніше, а поки поговоримо про MAVEN. (Це все вище -- не говорячи про купу місій, які продовжують свою роботу -- марсоходи, орбітальні марсіанські, "венеричні" станції, Cassini, "Вояджери" і т.д.).

Philae --- вперше до поверхні комети

Малюнок спускного апарата Philae. (c) NASA

"Розетта" везе із собою невеликий (100 кг) спускний апарат, Philae, призначений для безпосереднього дослідження поверхні комети, зокрема --- для забезпечення "поверхневої правди", щоб можна було калібрувати та осмислювати орбітальні виміри. 

Названо апарат на честь острова Філе, де було знайдено обеліск, який, разом із Розетським каменем, допоміг розшифрувати єгипетську письменність.

Він являє собою специфічний асиметричний шестигранник, висотою близько 80 см і шириною порядку метру.

Малюнок Philae.
(c) Wiki (Deutsches Zentrum für Luft- und Raumfahrt)

Схема Philae, із підписаними приладами.
(c) ESA/ATG medialab

"Розетта": працюємо -- 1, вибрано місце для Philae

Комета, сфотографована прикріпленим
Philae. Подробиці нижче.

Активна та станція -- не встигаю за нею, Curiosity якийсь спокійніший... Жартую, звичайно. Отож, глянемо, що там, в околицях комети, діється. 

Фотографії з NavCam публікуються регулярно, але вони вже трохи приїлися, постараюся не дуже багато наводити. Почала поступати інформація від решти приладів. Перші наукові результати було представлено на "The European Planetary Science Congress":

"Розетта" -- перші орбіти

Залишили ми станцію, коли вона "намотувала" перші, трикутні (див. відео), активні, орбіти, готуючись бути захопленою слабенькою гравітацією комети. При чому, активні настільки, що обертання відбувалося не навколо центра мас, а навколо точки, розташованої, відносно комети, в напрямку до Сонця. Підозрюю, зроблено це, щоб не потрапляти в хвіст комети, зменшуючи шанси пошкодження станції. 

На комету вже накинули координатну сітку:

Обертання комети. Координатна сітка. Північ і південь -- там, де вісь обертання виходить з комети, Нульова довгота, 0 градусів, знаходиться на більшій "бульці", 180 -- на меншій. Колір ліворуч показує, скільки сонячного світла отримує комета, червоні ділянки - більше, сині - менше. Червоні освітлені практично постійно. Зелені плями -- потенційні місця посадки "Філе", тоді ще ДУУУЖЕ попередні. Місця-кандидати станом на початок вересня див. нижче.
6 серпня 2014. (c) ESA / Rosetta / DLR / MPS for OSIRIS Team MPS / UPD / LAM / IAA / SSO / INTA / UPM / DASP / IDA