Епоха Philae -- перші дані

Всі оці драматичні події, відбулися з одного приводу -- дослідити інше небесне тіло. Комету, одну із тих "віщунів", яких так боялося людство ще донедавна. (Дехто і зараз боїться...). В рамках боротьби із гігантськими постами, де все на купу, в попередньому зосередився лише на інженерній стороні питання. Розповідь про побачене Philae -- тут.

Перш ніж продовжити, подумайте. Ми ВПЕРШЕ бачимо поверхню комети так, ніби самі там побували. Ми взагалі вперше бачимо поверхню малого "небесного тіла". На моїй пам'яті (в епоху "Луна-9", "Венера-9" та "Вікінгів" я ще не народився), це другий по гостроті такий момент -- коли очікуєш побачити щось інопланетне. Другий -- після Титану.

Отож, поїхали.

Епоха Philae -- посадка

(c) ESA та інші - див. далі.

Ну що ж, крихітний спускний апарат відпрацював своє, і, дуже ймовірно, більше не відізветься... Можна спробувати підвести перші підсумки.

Хронологія

Rosetta -- перед посадкою Philae

Зовсім скоро має відбутися епохальна подія -- перша спроба висадки на комету. Перш ніж ефір заповниться нею, наздоженемо "Розетту" в її подорожі.

Весь цей час Philae приглядався до комети:

Комета, камерою CIVA спускного апарату Philae. Віддаль -- 16 км. Зображення отримано із двох фото з різними витримками -- одне для того, щоб було видно тіло комети, інше -- джети. 7 жовтня 2014. Це останнє його фото до самої посадки, запланованої на 12 листопада 2014.
(c) ESA/Rosetta/Philae/CIVA

Офтопік

"Both in me" Daniela Uhlig

Судячи по всьому, слід визнати поразку. Ні, "фронт" ще тримається, промисловість справно постачає необхідну техніку та припаси, навіть моральний дух ще певне можна розворушити. Питання постало інше -- навіщо продовжувати? Від тієї сили, що, пафосно кажучи, надихала та змушувала ворушитися, вже майже нічого не залишилося. Тому, вирішив описати, поки ще не зовсім збайдужіло та в пам'яті не стерлося остаточно -- деталі вже починають плутатися. Відповідно, в тексті можливі помилки в датах, порядку окремих подій, тощо. Але, все по порядку (*).

Додаток до огляду Curiosity -- 8

(c) NASA/JPL-Caltech

Так як попередній огляд знову вийшов непомірно довгим, речі, які не стосуються Curiosity безпосередньо, виношу в окремий пост.

• Найважливіше марсіанське, як не дивно, із Марсом не пов'язане. 19 жовтня 2014 поруч із ним буде пролітати комета Siding Spring (C/2013 A1) з хмари Оорта. Після проходження перигелію період буде порядку мільйона років. Мінімальна розрахункова віддаль -- 131 000 км. Один час вірили, що вона може по Марсу навіть попасти, але обійшлося. Кілька наступних пунктів -- про цю ж комету.
• Список оперативних джерел про зустріч Марса із  кометою та спостереження під час, можна знайти тут: "Video Introduction to Comet Siding Spring’s Near Miss at Mars" (відео там теж гляньте!). Зокрема, це:
  
  1. Само собою, блог The Planetary Society.
  2. Сайт координованого дослідження комет: "Coordinated Investigations of Comets (CIOC) ". Там, зокрема, є таймер, який відраховує час до зустрічі.
  3. Сторінка цієї комети на сайті НАСА, із купою всілякого графічного та відео-матеріалу: "http://mars.nasa.gov/comets/sidingspring/".
  4. Нарешті, найбільш оперативним, як завжди, буде твіттер:  @elakdawalla, @RandomSpaceFact  і @SungrazerComets.
•  Супутники на орбіті Червоної планети активно готуються до її прильоту: "Mars orbiters plan for their October encounter with comet Siding Spring" -- і від потоку частинок із коми та хвоста сховатися (Comet Siding Spring: Risk Assessment), і, наскільки вдасться, якісь виміри провести --- зазвичай до комет довго і дорого летіти треба (Розетту згадуючи), а тут вона сама прилетіла. Тим більше -- унікальна, "Оортівська". Як готуються і що можуть очікувати побачити марсоходи з поверхні описано тут: "Comet Flyby Missions for Mars Rovers". Із цікавинок --- Spirit зміг побачити туманність Андромеди, M31, а Curiosity бачить її впевнено.

(c) Alex Parker

 

Curiosity -- короткий огляд 8

Приміряємося до Bonanza King
(c) NASA/JPL/Caltech/Spaceflight101

Попереднього разу марсохід святкував ювілей --- марсіанський рік роботи на поверхні. І під час і після він продовжував їхати. (Покинули ми його 669-го) Правда, тепер їхав повільніше --- регулярно ставалися якісь передчасні зупинки. Поверхня стала значно складнішою для навігації. 672-го нарешті перетнули еліпс посадки. Нагадаю, що марсохід здійснив посадку у місцевості, яка виглядала безпечнішою -- гладкою, без великих нерівностей та каменюк, щоб потім доїхати до більш цікавого, але й більш складного для посадки, місця. Тому, не дивно, що складність дороги зростає.

Маршрут, станом на сол 696. Лівіше від позиції цього сола -- плани, як вони бачилися тоді. Видно, що для збереження коліс вибирають присипані піском низини. (Стосовно проблеми із колесами -- див. також нижче).
(c) NASA / JPL / UA / Emily Lakdawalla

Chang'e-3 i Yutu -- 10 місяців після.

Покинув я "китайців", Chang'e-3 i Yutu, в кінці першого їхнього місячного дня, якому на Землі відповідала друга половина грудня 2013. І більше не повертався до них. Насправді, не особливо було до чого повертатися -- місяцехід зламався, а китайці, традиційно, утримувалися від особливих коментарів. Але все по порядку. 

"Китайці", фото з орбіти, Lunar Reconnaissance Orbiter. 27 лютого 2014 р, третій місячний день роботи.
(c) NASA / GSFC / ASU