середу, 12 грудня 2012 р.

Місяць -- орбіти чужих світів

"Луна-10", разом із орбітальним блоком
(вверху) та власне штучний супутник
(внизу) (с) "Советская космонавтика:
Фотоальбом", 1981
СРСР зміг завоювати ще одне "вперше" -- вперше вивів космічну станцію на орбіту іншого небесного тіла. Хоча епоха лідерства, особливо -- безумовного (з точки зору обивателів), добігала кінця, але інерція -- страшна сила :-) Попереду було ще багато видатних, в тому числі -- не перевершених до цих пір, досягнень. При чому, не тільки формальний (як "Луноходи" -- єдині телекеровані роботи на Місяці), так і фактично (посадки "Венер" не повторені ніким, проби "Піонера-Венера", які випадково пережили посадку не рахуємо).

Для того, щоб завоювати пріоритет у виходу на орбіту нашого природного супутника, використали вже відпрацьований і відносно надійний блок Е-6, який забезпечив м'яку посадку на Місяць, замінивши посадочний апарат на "бочку з приладами", "найпростіший супутник Місяця". Назвали цю конструкцію Е-6С. Успіху передував лише один невдалий запуск -- 1 березня 1966 року станція застрягла на опорній орбіті, була обізвана (секретність...)  Космос-111, і 3-го березня впала назад.