[Це старий пост, який я знайшов у чернетках та публікую після мінімального редагування. Фото, все ж, гарні!]
Над-близький проліт 14 лютого 2015 року виявив проблему -- мало того, що станція мусила летіти так, що сонячні батареї, як великі вітрила, ловили кометні викиди, (в нормі проліт організовують так, щоб площина батарей була паралельною до потоку), порушуючи стабільність, так ще й система навігації почала погано себе поводити -- ще дві години до найближчої віддалі, кількість "пилинок" стала такою, що система орієнтації по зорях не могла зафіксувати достатньої їх кількості. Автоматика переключилася на запасну (вона ж не знала причини проблем :-), але і запасну чекала та ж доля. Заледве не дійшло до "безпечного режиму", при якому виміри б припинилися -- позбавляючи нас неоціненних даних. Зокрема -- фото:
 |
| Шість кілометрів до поверхні комети Чурюмова-Герасименко. Роздільна здатність -- 11 см на піксель! Видима область -- 228 x 228 м. Темна пляма внизу-по центру -- тінь від "Розетти" (завдяки пів-тіням, пляма має розмір 20 х 50 метрів, значно більший, ніж сама станція, але повної тіні -- точки, де станція закрила б собою все Сонце, немає, хоч його видимий диск там і в 2.3 рази менший, ніж на Землі). 14 лютого 2015 (оце любов ;-), 12:39 UT. Клікабельно! . (c) ESA/Rosetta/MPS for OSIRIS Team MPS/UPD/LAM/IAA/SSO/INTA/UPM/DASP/IDA |
