Книги по C++ -- деякі конкретні рекомендації

Класика.

В попередній частині ми говорили про те, як вибирати книги по С++. Тут пропоную конкретний список рекомендацій. Він ні в якому випадку не є повним чи вичерпним. Його призначення --- дати (самі знаєте, кому ;) рекомендації, які книги використовувати для навчання, із чого вибирати.

Книги для початківців

Книги по C++ -- загальні міркування

(с)  Chetan Gole

Останнім часом часто доводиться рекомендувати підручники по C++ людям, які тільки починають вивчення цієї, дуже мною любимої, але, все ж, складної, мови. 

Вирішив підсумувати свої міркування --- як вибирати та запропонувати список конкретних книг, щоб, замість повторювання --- просто скеровувати сюди. 

Зрозуміло, що в міркуваннях є доля суб'єктивності. Хоча, базуються вони на поглядах (і діагнозах) гуру С++ --- явно не сам придумав! Є дуже багато спрощень --- пост і так завеликим виходить.

Справа в тому, що проблема вибору книг для вивчення С++ складна. Чому? Тому що дуже багато зовсім-зовсім поганих --- відверто шкідливих; багато ніяких. І зовсім мало, у відносній частці, хороших.  C++ --- складна. Спільнота програмістів виробила правила, як ту складність використовувати на користь своїй роботі. Однак більшість авторів книг про це нічого не знають. Крім того, мові минуло 30 років, проягом яких вона активно розвивалася. Книги виходили та застарівали. Так ще й частина забули вийти з епохи 90-х. Відкриваєш книгу 2003-2005-2008 років: MS-DOS, десь на горизонті Windows, far i near вказівники... Бррр! Ще одна поширена хвороба --- забути, що крім Visual C++/Borland CBuilder/ще чогось, існують інші компілятори та середовища.

LADEE в дорозі

(c) NASA

На днях вирушила до Місяця чергова експедиція --- LADEE. LADEE означає Lunar Atmosphere and Dust Environment Explorer. Тобто, вивчатиметься атмосфера Місяця та ситуація із пилом в його околицях. Місяць? Атмосфера? Так. Певна атмосфера, чи, швидше --- екзосфера, у нього є. Правда, тиск біля поверхні всього 10 наноПаскаль, одна десяти-трильйонна  від тиску Земної. Або порядку \(10^5\) частинок на кубічний сантиметр днем, \(10^4\) --- вночі, проти \(2.7\cdot 10^{19}\) для Землі. Склад -- водень, гелій, неон та аргон, йони натрію та калію. Практично для будь яких цілей це -- ідеальний вакуум. Див. також вікі, англійську чи російську.) Однак, з наукової точки зору розуміти процеси у ній важливо. Зокрема -- її походження та динаміку. Ефекти, які керують такими екзосферами, можуть бути важливими для розуміння виникнення та еволюції інших атмосфер (які "зверху" такі ж розріджені --- МКС літає в схожих умовах), зокрема і нашої власної.

Curiosity, минув рік на Марсі --- дуже коротко

(с) JPL

На жаль, з одного боку -- із часом дуже зле, з іншого особливо цікавого поки нічого не відбувається (або поки не публікується), а доступних джерел інформації в Інтернеті багато. Тому дуже коротко, лише їх огляд.

Список джерел

• Почну із посилання на своє улюблене "Планетарне товариство". Зокрема --- їх блог, де безліч чудових статей про події в Сонячній системі. Дуже рекомендую! Як читати, так і приєднуватися --- вони таки трохи впливають на (зараз -- катастрофічну) ситуацію із фінансуванням цієї сфери досліджень.
• Група ВКонтакті: "Curiosity - марсоход" від Виталия Егорова --- найкращого російськомовного популяризатора тематики. Крім власне Curiosity, завдяки йому вдалося знайти "покійний" Марс-3! Вартує уваги його блог в ЖЖ: "Открытый космос Зеленого кота". Для любителів, має також аккаунт в твіттері. Детальніше історію пошуків Марс-3 можна почитати тут: "Как мы искали Марс-3" --- рекомендую! 
• Буває, і на Хабрі про Curiosity пишуть.
• Слідкувати за переміщенням можна тут: "http://curiositylog.com/". Цитата: "Curiosity Rover at Gale Crater -- last reported position at 2013 AUG 30 17:09:51 UTC", зразу із посиланням на карту.
• Славний http://www.unmannedspaceflight.com/. Зокрема, "Topics related to the Mars Science Laboratory, Curiosity".
• The New York Times уважно слідкує за прогресом марсохода: "Mars Curiosity Rover Tracker".
• Ось тут --- каталог сирих зображень, по-сольно. 
• Нарешті, вартують уваги й офіційні прес-релізи та твіттер. 

Коротко про

"Extending DOS" by Ray Duncan et. al

Про свою боротьбу із DOS-ом я вже писав: "DOS FCB". Ключова тема -- доступної інформації було мало, критично мало. Ну, тобто, в когось може і були всі потрібні книжки, але в мене -- ні...  Одним із важливих питань було, (вживаючи правильний термін, якого тоді не знав) -- розширення DOSу. Сам DOS -- більш ніж скромна система, навіть на свій час. З чого все почалося теж писав: "MS/PC DOS 1.0". Наступник, DOS 2.0 стала значно просунутішою системою, але все рівно, до середини 80-х років 640Кб було явно мало навіть для персоналок. Однак, вимоги зворотної сумісності не давали просто "почати все з початку", доводилося викручуватися. Розширена (extended) і доповнена (expandex) пам'ять, HMA, захищений режим, VCPI, розширювачі DOS, DPMI, DOS/4GW і т.д. і т.п. -- купа всіляких загадкових слів та абревіатур. З захищеним режимом я сяк-так розібрався. Дорвавшись до каталогу переривань Ральфа Брауна, пробував розібратися і з int 15h/VCPI/DPMI. Але, з одного боку, довідник --- не підручник, з іншого, з приходом Windows-9x, Windows NT та Linux, вся тематика зробилася неактуальною. Активно колупатися -- воно б не вартувало затрачених зусиль. Проте, певна ностальгія, (про неї я вже згадував, пишучи про FCB), залишалася.

Аналіз CHKDSK.COM з PC-DOS 1.00

CHKDSK. Скільки в цьому слові! ;-) (Для тих, хто ще застав відповідну епоху). Скільки надій на неї покладали, скільки розчарувань, чи навпаки -- несподіваних порятунків. Програма перевірки та виправлення помилок на дисках.

Аналіз SYS.COM з попередника, 86-DOS

Для повноти повернемося ще на крок назад. "Дистрибутив" 86-DOS 1.0 від 28 квітня 1981 року теж доступний в Інтернет. Він містить джерельні тексти власне операційної системи,  SYS.COM присутній лише в двійковому коді. Тому довелося знову взятися за дизасемблер. :-)