Дотягнутися до Місяця

Місяць з Землі. (c) Luc Viatour

Не встигши толком освоїтися на низькій земній орбіті, людство стало пробувати досягнути інших планет. Першим таким світом став Місяць -- через свою близькість.

Не заглиблюючись в те, як Місяць цікавив вже давніх людей, зауважимо, що він -- зручний об'єкт для "міжпланетного навчання". Близький, невеликий, із слабкою гравітацією, без набридливої атмосфери.

Середня відстань від Землі складає 384 тисячі кілометрів (перигей - 356 400–370 400 км, апогей — 404 000–406 700 км). Це ніби і велике число, але в космічних масштабах -- як в себе вдома. До Марса -- мінімум 56 млн. км, до Сонця -- 150 млн. км. 

• Радіус -- 1737 км, 27% від земного,
• об'єм -- 2% земного, 
• маса -- 1.2% земної, 
• сила тяжіння -- 1.6 м/с², 16% земної,
• швидкість на орбіті -- 1 км/с,
• перша космічна швидкість -- 1.68 км/с, 21% земної,
• друга космічна швидкість -- 2.38 км/с, 21% земної.
• Летіти з другою космічною для Землі (а з суттєво меншою і не вилетиш, Земля не пустить)  -- 45 годин, зовсім недовго.
• Світло летить 1.36 секунди, тобто цілком реально керувати автоматичною станцією з безпосередньо Землі. 

Земля як незнайомий світ

Ще зовсім недавно Земля "ззовні" була для нас загадкою, не меншою ніж інші планети. Тому справедливим буде, перш ніж переходити до Місяця і далі, подивитися, як вона "проявлялася" перед очима людства.

Перше фото з космосу! 24 жовтня 1946. Камера на борту Фау-2, запущеної з White sands Missile Range. Фотографувалося кожних півтори секунди. Фото з найвищої точки - 105 км перевершувало попередній рекорд висоти в 5 раз. (c) U.S. Army

Висовуємо ніс за межі атмосфери -- земна орбіта

Все, більше так в деталі вдаватися не будемо. Особливої потреби ніби немає, літератури на просторах Інтернету багато. Від вікіпедії, до сайтів Хлиніна, Sven Grahn-а та Дона Мітчела. Але якщо є питання -- пишіть.

Надалі мова лише про успішні запуски, хіба що внизу повчальна табличка. Отож, поїхали:

Висовуємо ніс за межі атмосфери -- перший супутник.

Вперше на орбіті

Копія супутника,
U.S. National Air and Space Museum
(c) NSSDC, NASA

4 жовтня 1957 року розпочалася космічна ера. Розпочалася запуском першого штучного супутника Землі. В продовження "Висовуємо ніс за межі атмосфери - передмова" та з приводу 54-річчя його сходу з орбіти 4 січня 1958 року -- ця нотатка.

Цікавинка. В. Губарев:
  
В 1955 г. президент Академии наук СССР послал советским ученым следующее обращение: «Прокомментируйте, пожалуйста, использование искусственных спутников Земли. Как вы думаете, когда они будут выведены в космическое пространство?». Ответы были разными. Одни вносили различные предложения, а другие писали: «Фантастикой не увлекаюсь». «Предполагаю, что выход в космос произойдет не ранее 2000 г.». «Не представляю, какое практическое значение могут иметь искусственные спутники Земли».  (журнал «Новое время» № 40, 1977; «Правда» , 7 грудня 1977 р.)

Висовуємо ніс за межі атмосфери - передмова

Описуючи нещодавно, як відкривався нам вигляд чергового невідомого світу, Вести, задумався. Зараз все відносно гладко -- ракети надійні, камери хороші, зв'язок швидкий, технології відпрацьовано. Звичайно, конфузи трапляються, от, нещасний Фобос-Грунт скоро назад звалиться, але зазвичай політ успішний, зображення якісні, їх багато та вони доступні, обробляти їх має можливість мало не кожен другий (магічне слово Photoshop) і т.д. На загал -- халява. Однак так було не завжди ;-) Тому вирішив спробувати показати, як все починалося. Як вперше виповзли за межі атмосфери, вперше побачили поверхню іншого світу, вперше виміряли його магнітне поле (точніше його відсутність, як виявилося), тощо. Це лише нариси, есе, на повноту та точність не претендує, але явних дурниць стараюся не писати.

Почнемо з підготовки -- що було було ДО.

Отож, 1957-й рік.

lua

Поміж скриптових мов, що плодяться останнім часом як кролики, крім всіх відомих монстрів типу Perl, Python, PHP, існує одна маленька, майже крихітна, при тому зручна та потужна мова -- Lua. Звичайно, вона не призначена замінити, скажімо, Python. Її призначення скромніше. Це може бути написання скриптів для задання поведінки об'єктів програми, наприклад юнітів у іграх. Або конфігурування програми. Можливість задавати конфігурацію не просто числовими параметрами та стрічками, але й за допомогою повноцінної мови програмування - дуже потужна. Поки повіримо на слово, приклади будуть далі :-)

Трішки історії та реклами:

• Офіційний сайт: http://www.lua.org.
• Неофіційний сайт із документацією: http://lua-users.org/wiki/.
• Існування мови розпочалося в 1993, створена командою розробників з католицького університету Ріо-де-Жанейро, Роберто Єрусалимським (Roberto Ierusalimschy), Вольдемаром Целесом (Waldemar Celes) і Луісом Енріке (Luiz Henrique). 
• "Стандартний" інтерпретатор реалізовано на C, хоча існують реалізації як іншими мовами, так і просто альтернативні, великий список тут: http://lua-users.org/wiki/LuaImplementations.  
• Ліцензія, починаючи з версії 5.0 - MIT License. В загальних рисах, вона дозволяє робити з кодом майже все що завгодно, поки при його використанні вказується копірайт, а автори не несуть жодної відповідальності. Неофіційний переклад ліцензії українською тут.  
• Актуальна зараз версія - 5.2, але так як вийшла вона всього кілька днів тому, все нижче стосується версії 5.1.
• Назва Lua португальською мовою означає Місяць. 

Переваги мови перерахуємо, слідуючи за її авторами:

• Луа активно використовується в багатьох програмах, починаючи від Adobe's Photoshop Lightroom, та ігор і закінчуючи вбудованими системами. На англомовній вікіпедії для таких ігор навіть створено окрему категорію: "Category:Lua-scripted video games".
• Луа швидка, одна із найшвидших скриптових мов!
• Луа портабельна, легко переноситься практично на будь-яку платформу. 
• Луа "ембедабельна" (embeddable) і може легко бути включена в програму, написану на C, C++, та на багатьох інших мовах (Java, C#, Smalltalk, Fortran, Ada, Erlang, Perl, Ruby). 
• Луа дуже потужна! Але при тому - крихітна, інтерпретатор із всіма стандартними бібліотеками займає всього кількасот кілобайт.
• Включає доволі хороший очи́щувач па́м’яті  (garbage collector).
• Про ліцензію вже згадувалося :-) -- дуже відкрита.

Давно хотів щось про неї написати, так як активно використовую в своїх обчислювальних програмах. А нещодавно і потреба виникла. Постів заплановано декілька - загальний огляд мови, деякі особливості використання, типові ідіоми та трюки, binding (прив'язку) до C/C++ та імпорт сутностей, оголошених в C/C++ програмі (функцій, змінних, класів) у Lua, як стандартним API, так і за допомогою сторонніх засобів (Diluculum, swig). Як воно вийде - побачимо :-)

Що ж це за мова така?

Новини з Вести, кінець 2011

Я достатньо байдужий до невеликих, безатмосферних, фактично мертвих тіл, таких як астероїди. (Хоча, звичайно, і вони не повністю мертві, але характерні часові масштаби -- сотні мільйонів років якось не надихають). Тому особливо ретельно за дослідженням Вести не слідкую. Однак, коротко розповісти, що ж ми довідалися про неї за півроку активних досліджень варто.

Почнемо із загальних фізичних параметрів. Для порівняння заглядатимемо в список того, що було відомо до "Dawn": http://indrekis2.blogspot.com/2011/06/blog-post.html.

• Супутників не виявлено. Тобто, навряд чи вона має супутники з діаметром, більшим за 10 метрів.
• Маса 2.591 × 10²⁰ кг, так як похибка не уточнюється, то вважатимемо -- з точністю до останнього знаку. Раніше найбільш точним припущенням було (2.67 ± 0.02)×10²⁰. Близько, в інтервал не потрапляє, але відрізняється менше ніж на 3%. Так що оцінкам астрономів іноді можна вірити :-) Не зважаючи на всі труднощі по вимірюванню далеких небесних тіл, результати надзвичайно точні.
• Середній розмір 524 км, проти оцінки 530 раніше. Різниця -- порядку процента!
• 3.440 г/см³ проти 3.42 г/см³. Півпроцентна різниця.
• Як для небесного тіла, яке мільярди років "старіє" під впливом космічного випромінювання, Веста на диво кольорова. Хоча оком, на жаль, цього помітити не вдалося б... Вся надія на синтетичні кольори :-) Велика різниця в кольорі між південними та екваторіальними областями. 
• Мала термальна інерція, як у пилюки (на відміну від каміння).

 (Взято із записок Емілі з EPSC-DPS, від 3 жовтня 2011, де було представлено попередні результати).