0xB800

BD.COM із запущеним вірусом die385.

Випадково зіткнувся із авторами симпатичного дебаггера епохи 90-х, BD.COM. Є навіть надія, що його джерельні тексти на github потраплять. Та й згадав в процесі тих розмов про магічне число, B800/B8000. Виявляється, про нього зараз пам'ятає менше людей, ніж я очікував. :-)

Колись давно (1976) вирішила Intel на колінці зробити мікропроцесор,  щоб «закрити» ринок, поки розроблять щось більш достойне. Вийшов він в 1978 і називався 8086. Процесор був 16-бітний, однак міг адресувати цілий мегабайт пам’яті (на що, як ми знаємо, потрібно 20 біт), за допомогою хитрого трюка – адресу ділили на дві частини, по 16 біт. Для отримання «справжньої», фізичної адреси, яку процесор може використати для звертатиметься до пам’яті, першу частину зсували на 4 біти вліво (це те саме, що множити на 16) та додавали другу.

Першу частину, наслідуючи «дорослі» машини, які підтримували сегментацію – можливість ділити пам’ять на ізольовані блоки, сегменти, назвали сегментом. Ніякого розділення, звичайно, не було – воно «приросло» в 80286 (1982), але слово гарне, все таке. Другу – зміщення (відносно початку сегменту). Тобто, адреса складалася із пари segment:offset. Для адреси сегменту було виділено спеціальні сегментні регістри, не змінюючи яких, можна було звертатися до 64Кб, маніпулюючи 16-бітним зміщенням.

"Undocumented DOS", 1st edition

Ще одна "ретрорецензія". Про "романтичні" комп'ютерні 90-ті я вже не раз писав. Поміж популярних тогочасних хобі було написання вірусів. DOS -- ідеальне середовище для них, ніякого захисту, вся система як на долоні -- розважайся, скільки зможеш. Але сяка-така протидія, все ж, була -- ранні антивіруси, пошук підозрілих процесів і дивних блоків пам'яті тощо. За відсутності розмежування доступу, змагання вірус-антивірус було цікавою грою. А вміння працювати із внутрішніми, недокументованими, структурами DOS було корисним для ефективної участі в ній. Приклад: багато антивірусів не відслідковували роботу із файлами через і FCB.  Та й цікаво -- раптом недокументоване включає якісь містичні можливості. Ходить справедливий жарт: "Чогось недокументованими можливостями найбільше цікавляться ті, що документовані поки толком не освоїли". З іншого боку -- нам було від сили півтора десятиліття. :-) 

Важлива ремарка -- DOS і суміжні сфери в той час на Заході вже стрімко втрачали актуальність. Навіть OS/2  своє доживала, як виявилося пізніше. Але ми працювали із старою технікою (наприклад, Пошук-1/Пошук-2 -- слабенький клон PC XT середини 80-х) та із старою літературою. Зараз дивлюся на книжки -- добуті чудом, по яких тоді вчився, і жахаюся їх рівневі. І дуже різко реагую на заяви студентів "Ми не змогли розібратися - літератури немає", за наявності доступу до яких хочеш книг, пошукових систем взагалі і StackOverflow зокрема та ще й можливості запитатися у місцях, де буває тисячі людей, які вміють та хочуть пояснити новачкам.

Книги по C++ -- список літератури

Завдяки Українському Католицькому Університету маю можливість розповідати про сучасний С++ дуже хорошим слухачам -- нашим студентам, представникам компаній тощо. Написаний раніше, в 2013-му, якраз для таких розповідей, список літератури: "Книги по C++ -- деякі конкретні рекомендації", встиг помітно застаріти. З того часу відбулося багато змін в С++ та відповідній екосистемі: вийшло ще два стандарти С++14 і С++17, а С++11/С++14 нарешті ввійшов у (широку) практику. Та й мої погляди на вибір літератури з того часу теж трохи змінилися. Тому вирішив написати новий.

Суміжний текст, "Загальні міркування", (крім природного врахування нових стандартів), залишається актуальним.

В принципі, всі згадані книжки можна знайти  в Інтернеті. Але посилань не наводитиму. Якщо дуже критично -- пишіть.

Українських перекладів жодної із них не існує, або я не зміг знайти... На російськомовні варіанти книг часто даю посилання із магазину "Гіада" у Львові. Я з ними ніяк не афілійований (ну, крім того, що іноді книжки там купляю), але цей магазин мені подобається, крім того, єдиний у своєму класі у Львові -- не хотілося б, щоб його спіткала доля аналогічного у 5-му корпусі Політехнічного.

Англомовні -- або на авторську сторінку, або на Амазон чи іншого видавця.

Мушу зізнатися, не всі із цих джерел -- книг, посилань, я прочитав акуратно, від початку до кінці. Тому могли затесатися неоднозначні, які мені цю неоднозначність не встигли показати. Про можливість такого наголошуватиму в описі джерела. Також, є ряд джерел, про які мені точно відомо -- у них є виражені негативні елементи, однак є і щось варте уваги -- про це теж писатиме.

Карта С++17 від Алена С++. Клікабельно!

STM Studio -- монітор змінних STM32

Намагаючись дійти толку із SemiHosting без зневаджувача, натрапив на цікавий інструмент: STM Studio. Не слід плутати із купою інших "студій", це не IDE, це: "run-time variables monitoring and visualization tool for STM32 microcontrollers" -- програма, яка дозволяє інтерактивно спостерігати за змінними програми, залитої в мікроконтролер.

Вона використовує згадуваний тут режим моніторингу, тому теж змінює налаштування відладки MCU, але, принаймні (іноді) очищає їх, на відміну від OpenOCD.

Така можливість корисна тоді, коли зупинка в дебагері -- не варіант. Наприклад, при зневадженні коду SemiHosting ;-). Або коли відбуваються якісь процеси, де паузи -- неприйнятні.  

Чудес від цього, доволі простого, інструменту, очікувати не доводиться, але він корисний -- шкодую, що не знав про нього раніше. Не претендуючи на повноту, коротко глянемо, як його можна використовувати.

USB VCP інших плат сімейства STM32 Discovery

"USB Zoo"

Мікроконтролери навіть в межах одного сімейства трішки відрізняються один від одного. Якщо користуватися HAL, портабельність буде високою, але, все ж, не абсолютною. Вирішив повторити описане в попередньому пості, про USB на STM32F3Discovery, для інших плат, обладнаних роз'ємом USB, поміж описаних тут. Їх три (Blue pill поки не розглядав):

• STM32F4Discovery, із MCU STM32F407VG -- ARM Cortex M4F,
• STM32F072BDiscovery, із MCU STM32F072RBT6 -- ARM Cortex M0,
• 32L0538Discovery, із STM32L053C8T6 -- ARM Cortex M0+.

Кожна із цих плат чимось цікава, наприклад, акселерометр та мікрофон в F4, e-Ink-дисплей в L0 тощо -- думаю, ще не раз до них повернемося. Але тут говоритимемо лише про USB CDC VCP.

Досьє на плати сімейства STM32 Discovery

Останнім часом, у нас, в CS@UCU, завелося багато демоплат, поміж них, за кількістю, домінують плати Discovery від STM32. В них почав плутатися вже й і я, що говорити про студентів. Тому вирішив написати такий собі довідничок: короткий опис плати, ключові компоненти, зокрема -- присутня на платі периферія, особливості її мікроконтролера (MCU), супроводжуючи інформацію посиланнями на офіційні сторінки, даташіти і т.д. 

Варто зауважити, що на офіційних сторінках мікроконтролерів, крім даташітів є також посилання на величезну кількість так-званих AppNote -- прикладів використання якихось можливостей мікроконтролерів. Дуже рекомендую ознайомитися хоча б із списками. :-)

Порядок плат менш-більш довільний, грубо -- по спаданню потужності мікроконтролера на платі та різноманітності периферії.

Описано:

• STM32F4Discovery
• STM32F3Discovery
• 32F072BDISCOVERY  
• 32L0538DISCOVERY  
• 32L152CDISCOVERY
• STM32VLDISCOVERY
• китайська "Blue pill"
• екзотична M24LR-DISCOVERY

Вони обладнані мікроконтролерами на базі ядер ARM Cortex M0, M0+, M3, M4F, а M24LR обладнана 8-бітним MCU із сімейства STM8.

STM32F4Discovery

Цікава плата із одним із найпотужніших мікроконтролерів сімейства (на М7 не заглядатимемося поки). Новіший варіант, (із кодом замовлення STM32F407G-DISC1).

Зовсім просто про Virtual COM Port поверх USB плати STM32F3Discovery

Взято тут.

Шина USB, Universal Serial Bus, складна. Звична плата за універсальність і простоту використання. На жаль, я поки із нею знайомий лише побіжно. Однак, не тільки в мене такі проблеми :-). Тому багато популярних мікроконтролерів містять периферію, котра бере турботу про низькорівневі подробиці функціювання USB на себе. Зокрема, є підтримка і у багатьох MCU STM32. На платах STM32F3Discovery, STM32F4Discovery та інших навіть виведено окремий роз'єм (Mini-B та Micro-B, відповідно).

Є він і у ряду плат серії STM32F0, на клонах Maple Mini із STM32F103, тощо. Про них напишу трішки пізніше. Але не ARM-ами єдиними. Поміж плат на AVR теж такі трапляються, зокрема, в сімействі плат Arduino. Я б виділив Digispark -- найменший із Arduino. Детальніше про AVR + USB див. серію статей "AVR ATtiny USB Tutorial Part", але, в принципі, такі фокуси можливі і з іншими Arduino.

Крім того, STMicroelectronics надає Middleware, програмні бібліотеки, які спрощують роботу із USB до майже тривіальної -- якщо не хотіти чогось хитрого.

І ось поверх цього USB демоплат можна влаштувати зручний та дуже швидкий (особливо в порівнянні із semihosting) канал обміну інформацією із комп'ютером --  віртуальний COM-порт (чи UART) , VCP. Подивимося, як це можна зробити.

Зміст:

1. Огляд USB
2.  USB VCP на STM32F3Discovery -- початок
3.  USB VCP -- доводимо до юзабельності