пʼятницю, 27 червня 2014 р.

Curiosity -- короткий огляд 5, до середини травня 2014

Продовжуємо наганяти (як для Землі, повільний) марсохід. Залишили ми його 5-го березня (сол 561), коли він активно їхав. Продовжував він цей свій порив і наступні соли, з 559  по 569, зупинившись хіба 567-го, через те, що Mars Reconnaissance Orbiter звалився в "безпечний режим", зірвавши сеанс зв'язку. Через зсування діб Землі, часу на планування залишалося все менше і менше, тому практично ніякої "науки" в процесі не робилося -- пріоритет доїхати до цікавих цілей вищий.

Якщо клікнути, відкривши в окремому вікні, а та ще й зумнути, на наступній панорамі, котра містить сліди поїздки, видно як марсохід уникає каменюк та намагається їхати пісочком --- береже пошкоджені колеса:
Панорама після зупинки, сол 563 (7 березня 2014). Клікабельно! А потім ще й зумабельно!
(c) NASA / JPL / Damia Bouic
Проміжну точка призначення, Kimberley, MSL вперше "побачив" якраз 569-го. До 580-го він нарешті доїхав, "підігнавши" розташування 581-го (як оператори називають такі переміщення, "bumped") до зручного для маніпулятор-"руки", положення.

4 метри до північного краю Kimberley. Мозаїка 250 зображень Mastcam. Сол 580.
Клікабельно! І потім зумабельно! 28Мб, 70% від оригінальної роздільної здатності, (53Мб!) більшу деталізацію див. за посиланням.
(c) NASA / JPL / MSSS / Doug Ellison
Маршрут:

Соли 555 - 569, прямуємо до Kimberley
(с) NASA / JPL / UA / Phil Stooke

Прибули до Kimberley. Соли 564-583.
(с) NASA / JPL / UA / Phil Stooke
571-го, маючи нагоду провести контактні дослідження, але не маючи достатньо вартісного кандидата "під руками", вирішили дослідити за допомогою APXS, що ж намело на оглядовий столик за весь той час:
Оглядовий столик тоді (праворуч, сол 70, 16 жовтня 2012) і зараз (ліворуч, сол 571, 15 травня 2014). Марсохід висипає зразки на нього, щоб розглянути, перш ніж засипати у внутрішні лабораторії. Крім того, на нього паде пилюка, як на сонячні батареї Opportunity та Spirit.
На цю ж тему див. дуже гарні фото тут: "Dust on, dust off: Before-and-after comparisons of rover decks on Mars"
(c) NASA / JPL / MSSS

Це допоможе відрізнити, що ж є в свіжо-засипаному зразку, а що вже там лежало.

Решта активності теж стосувалося підготовки до використання контактних наукових приладів на руці. Зокрема, планувалося почистити ковшик механізму забору зразків (CHIMRA) від частинок, що могли прилипнути. Для цього використовується спеціальний "бойок" на пружині, який відтягують двигуном та відпускають. Він б'є по стінці механізму, струшуючи. В процесі маніпуляцій рука кілька раз відмовлялася виконувати команди. Справа в тому, що в марсохід (враховуючи ціну та цінність приладу для науковців!) закладено дуже жорсткі обмеження безпеки. Якщо він бачить, що в процесі виконання команди їх буде порушено -- команда не виконується. Так як обмеження закладені із перестраховкою, зазвичай наземна команда проглядає команди, і дещо пом'якшивши обмеження, повторює операцію. Ще однією задачею було оглянути, чи ситечко, призначене пропускати в прилади лише пилинки менше 150мкм розміром, не продовжує відвалюватися (є у нього певна тенденція відшаровуватися на краю, через що в прилади можуть потрапити завеликі для них піщинки).

Нарешті, нафотографувавшись у всіх позах всіма камерами, приступили до контактних досліджень:

Сол 583, роборука на оголенні порід в північній частині Kimberley.
(c) NASA / JPL
Використано, правда, лише MAHLI та APXS, ніяких свердлінь, то все -- потім. Чим же такий, в принципі, банальний:
(с)  NASA / JPL-Caltech / Malin Space Science Systems

камінь зацікавив науковців? Причина інтересу проста. Камінь є варіантом піщаника, складається із зцементованих піщинок. Питання в тому, що служило цементом? В залежності від умов, це можуть бути якісь глини, кварц, тощо. Всі вони формуються в різних умовах, за різної кількості води, і т.д. Звичайно, сам APXS, разом із камерами, не зможе прояснити ситуацію із цим конкретним каменем -- потрібно свердлити, а для цього поруч є цікавіші цілі, але виміри дають ще один штришок до загальної картини.

Завершивши, марсохід вирушив далі, трішки назад і до східного краю Kimberley:
Нарешті я не втримався і вставив анагліф карти. Так значно краще видно реальну топографію, реальні нерівності поверхні. Шукайте ваші 3Д окуляри ;-).
Маршрут протягом солів 568-595. Всього за соли 559-595 подолано близько 700 метрів.
(c) NASA / JPL / UA / Phil Stooke / Emily Lakdawalla
Гравій, спочатку зцементований, а потім еродований... Сол 588.
(c) NASA / JPL / MSSS / Emily Lakdawalla
Нагадаю ціль цих катань та фотографувань в процесі. Марсохід --- автоматизований геолог. Продовження рук геологів на Землі, які потрапити до Марсу (поки?) не можуть. Тому поводиться він відповідно. Ділянка Kimberley цікава ось чим. Як і в Yellowknife Bay, видно сліди ерозії --- "scarp retreat", тобто частина порід оголилися зовсім недавно, відповідно є шанс, що не всю органіку в них зруйнувало випромінювання. (Нагадаю, що органіка мала б там бути безвідносно до життя --- її відносно багато в кометах та метеоритах.) Правда, сам піщаник --- не дуже перспективна порода, він формується в відносно жорстких умовах, менш перспективних з точки зору збереження органіки. Але то таке --- найцікавіше чекає біля гори Шарпа, куди станція і прямує. Як би там не було, перш ніж приступити до забору зразків, Curiosity, як і живий геолог, розглядається навколо -- що є, що видно, який контекст.

Під час одного із таких розглядувань він побачив загадкові відблиски:
Загадковий спалах. Сол 589, 2 квітня 2014.
(c) Photo: NASA/JPL/Caltech
Такі "спалахи" -- річ достатньо звична, космічні промені їх постійно залишають, потрапивши в детектор камери. Однак, цей було видно двічі, два соли підряд. На жаль, навряд чи це інопланетяни... Або так співпало, або відблиск від металевого метеорита --- їх трохи по поверхні розкидано, і вони так блищать періодами. Додатковий аргумент на користь цієї версії -- фото було приблизно в той самий  період доби, а значить, за того ж положення Сонця над горизонтом.

590-го нарешті прибули до тієї точки в "області" Kimberley, яка й служила ціллю, та розпочали "чистку" SAM:
Сол 590. Kimberley. Це фото лише частина величезної (із двох сотень кадрів Mastcam-100) панорами. Клікабельно!
(c) NASA / JPL / MSSS / Emily Lakdawalla
Сол 593 був унікальним тим, що в процесі їзди марсохід аж чотири рази зупинявся для фотографування. Зазвичай він або фотографував вже в кінцевій точці маршруту -- для подальшого планування, або, максимум, зупинявся в процесі руху один раз.
"Смугастий модуль" ---  Striated Unit, ще один із цікавих геологічних формацій, побачених в цій ділянці Марсу. Зауважте акуратні смужки в породі, які цілком можуть відповідати плавному випаданню осаду. На горизонті видно, на віддалі 40 км, північний край кратера Гейла.
(c) NASA / JPL / Damia Bouic
Розглянувшись, нарешті вирушили до нового місця для свердління, прибувши туди 606-го:

Сол 606, Kimberley, (c) NASA / JPL / MSSS / Emily Lakdawalla
 Розташоване ця потенційна мішень ось тут:
Маршрут протягом 572-608 солів. (c) NASA / JPL / UA / Phil Stooke
Перед самим 600-м солом сталося пара дрібних збоїв --- марсохід не зміг отримати наземних команд, але окремого дослідження не проводилося. Очевидно, проблеми не побачили, а що не доходили -- далеко все ж, мало які збурення...

Ще пара фото, вибачайте за "візуальний флуд", вставити які не можу втриматися:
Фото "Mount Remarkable", ділянки в Kimberley, зверху -- з орбіти, і камерою Curiosity. Сол 601. (Див. також карту вище.) На орбітальному фото видно сліди марсохода та його самого (ліворуч, по центру, синій "жук")
(c) NASA / JPL / MSSS / UA / Thomas Appéré

Які тільки каменюки не трапляються... А все -- вітрова ерозія. Сол 601.
(c) NASA / JPL / MSSS / Emily Lakdawalla
21-го квітня Марсохід відволікся на астрономію --- фотографував Юпітер, Сатурн, Весту, Цереру та супутники Марса -- Фобос із Деймосом. Астероїди з Марса фотографуються вперше.
Сол 607, 21 квітня 2014, Витримка -- 12 секунд.
(с) NASA/JPL/Caltech/MSSS
 Нарешті, після тривалої підготовки --- чищення місця щіточкою DRT, (сол 612), нічного інтегрування вимірів APXS, та інших технологічно чи науково необхідних танців (див. опис перших свердлінь), майже через рік з попереднього разу, 621-го сола просвердлили нову дірку:
Дірки. Windjana. Сол 627. Зауважте, як пилюка осунулася від вібрацій під час свердління.
Праворуч -- невеликий отвір від попереднього, тестового, свердління.
Фото -- мозаїка зображень з MAHLI, мікроскопа. Точніше, я б сказав, "мікроскопа". :-)
(c) NASA / JPL / MSSS / Emily Lakdawalla

Місце назвали Windjana (це четверта така ділянка, попередні: Rocknest (сол 69), John Klein (сол 182), Cumberland ( сол 279)).

Зауважте, що під всюдисущою червоною пилюкою приховано зовсім різні каменюки:
Ліворуч  -- John Klein, сол 180, праворуч Windjana, сол 615. Під червоною одноманітною пилюкою --- зовсім різний матеріал.
(c) NASA / JPL / MSSS / Emily Lakdawalla
Глянемо на дірку ближче:
Сім чорних крапок -- місця попадання лазера Chemcam. Сол 628, MAHLI.  (с) NASA / JPL / MSSS / Emily Lakdawalla
Зразки від свердління потрапили в хижі лапи CHIMRA, звідки їх можна потроху засипати у внутрішні лабораторії. Весь процес зайняв три тижні (це на тему, навіщо туди людині летіти --- процедура на півгодини, максимум, зайняла два десятки днів), і виглядав так:
Забір зразка. Соли 609 -629 (23 квітня - 15 травня 2014). Фото Hazcam.
Що ж робили стільки часу?
609 -- підлаштували позицію
610 - фотографування
611 - додатковий аналіз стійкості марсохода
612 - виміри APXS, чистка щіточкою, знову APXS, цілу добу -- для кращої точності
613 - випробування стійкості, притиснувши руку до зразка, фотографування
614 - фотографування, включаючи ChemCam
615 - MAHLI фото місця невеликого попереднього свердління (за посиланням зауважте чорні цятки від лазера),  свердління, фотографування.
616 - невідомо
617-618 - фото руки та панорамне фотографування
619-620 панорамне фотографування
621 -глибоке свердління Windjana.
622 - APXS і Chemcam -- дослідження відходів свердління. (Знову серія дірок на фото)
623 - взято зразок і засипано в CheMin, одну із внутрішніх лабораторій. (Детальніше див. тут)
624 - передано зразки і SAM, іншій лабораторії (детальніше див. там же)
625 -  невідомо (Емілі припускає -- "смажили" зразки в SAM)
626 - фотографування, включаючи лазерні дірки в "свердловині", з фото вище
627 - фотографування отвору та околиць.
628 - нічне фото дірки мікроскопом
629 - знову APXS та MAHLI
630 - поїхали далі. Зразок все ще в ковшику, для більш детальних досліджень.

(c) NASA / JPL / Emily Lakdawalla
З приводу роботи "лазерної гармати" Chemcam, фото місця "Stephen" до і після:
"Stephen", до і після лазера. Соли 610 і 627. Див. текст нижче.
(c) NASA / JPL / MSSS / Emily Lakdawalla
Зауважте --- камінь ніхто не чистив! Пилюку "здуло" мікро-вибухами, спричиненими лазером, який випаровує частинки каменів для спектрального аналізу.

630-го марсохід вирушив далі, до гори Шарпа --- вирішено більше не возитися із Rimberley. А ми поки мусимо (нетерпляче) зачекати, поки результати аналізу зразків буде опубліковано... Ймовірно -- до осені.

Література:


Звіти Ken Herkenhoff 

  • Нотатки по-сольно можна почитати тут: "Ken Herkenhoff -- Astrogeology News". Немає особливого сенсу їх тут перераховувати. Однак найбільш оперативна інформація саме там! "Агрегуванням" їх  надалі зайнялася Емілі:

Аналогічні звіти від Emily Lakdawalla

"Открытый космос Зеленого кота"

Дуже гарні огляди, від "Зеленого кота". Російською мовою, дуже гарний підбір фото!

Додатково:

Опубліковано о
Мітки: , , , ,

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)